Українські Рокфелери 19 століття: як жили та куди вкладали гроші Ханенки
Українські Рокфелери 19 століття: як жили та куди вкладали гроші Ханенки

Українські Рокфелери 19 століття: як жили та куди вкладали гроші Ханенки

Як сім'я Ханенків та Терещенків возз'єдналися?

Походження Богдана Ханенка було шляхетським, адже він народився у сім'ї не бідного чоловіка на Чернігівщині, а один із його предків був гетьманом Правобережної України, інформує 24 Канал.

Цілком логічно, що здобував Богдан Ханенко освіту не просту – навчався в Московському університеті, вивчаючи право. Згодом працював у Петербурзі та Варшаві. Відтак, адвокатська практика та землі на Чернігівщині приносили йому чималий дохід.

У 1874 році стається переломний момент для нього: він одружується з Варварою Терещенко, яка є однією із представниць багатого українського роду, про що йдеться на сайті Музею Ханенків.

Чим володіла сім'я Терещенків

Родина Терещенків були цукровими магнатами й мали десятки цукроварень на Лівобережній Україні. Вони контролювали на той час 11 цукрових заводів й щороку виробляли продукції на 21 мільйона рублів. Капітал родинного "Товариства цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків" складав 8 мільйонів рублів, що у понад 8 разів перевищувало тодішній бюджет Києва.

Якою була діяльність сім'ї Ханенків?

Сім'я Ханенків наприкінці 19 століття – на початку 20 століття тісно була пов'язана з аграрно-промисловим підприємництвом у межах тодішньої Російської імперії.

Українські Рокфелери 19 століття: як жили та куди вкладали гроші Ханенки - Фото 1
Подружжя Ханенків / Фото Фільтр

Відомо, що Богдан та Варвара управляли бурякоцукровими заводами Терещенків, які належали до сімейної бізнес-імперії.

  • Крім цього, Богдан Ханенко у 1890-х роках обіймав керівні посади в провідних господарських структурах Російської імперії: він був директором-розпорядником, а згодом головою правління Південноросійського товариства сприяння землеробству (так званого "Землеробського синдикату").
  • Також входив до Всеросійського товариства цукрозаводчиків, Київського біржового товариства й очолював Київський комітет торгівлі й мануфактури.
  • Ханенко навіть представляв інтереси промисловців у Державній Раді Російської імперії.

Ба більше, завдяки прибуткам від цукрових заводів родини Терещенків сім'я Ханенків змогла чимало інвестувати й у культуру.

Як Ханенки розвивали культурні проєкти в Україні?

Наприклад, під час весільної подорожі в Італії подружжя купили картини, твори епохи Відродження, античні скульптури тощо, пише видання Vector.

За все вони витратили 15 тисяч рублів, що на той час цінувалося як цілий статок – будинок у центрі Києва коштував навіть менше (8 – 10 тисяч рублів).

  • По приїзді до України, подружжя почало будівництво будинку на Терещенківській спеціально для того, щоб розмістити там усі покупки, що були придбані в Італії.
  • Відомо, що ціна будівництва будинку сягнула 80 тисяч рублів, що дорівнювало будівництву цілого заводу.
  • Важливо додати, що крім європейського мистецтва, Ханенки цікавилися й українськими знахідками, як-от археологічні знахідки, церковне мистецтво, народні ремесла тощо.

Втім у цьому розглядався не лише мистецький потяг, але й фінансовий проєкт.

Музей Ханенків у різні роки (перші 2 фото – зали з експонатами, 3 фото – фасад будинку Ханенків) / Скриншоти з сайту Музей Ханенків

Річ у тім, що будинок, який звели Ханенки, став не лише музеєм, але й почав приносити дохід як нерухомість: якщо на першому поверсі будинку були інститут історії мистецтва та бібліотека, то на другому – апартаменти. Отже, прибуток від оренди повністю покривав би витрати на утримання музею.

Зверніть увагу! Попри роки музей Ханенків досі працює й приймає відвідувачів у Києві. Робота музею продовжилася навіть після того, як у 2022 році поблизу нього поцілила російська ракета.

Теги за темою
Гроші
Джерело матеріала
loader
loader