Ідеальний камуфляж чи купа зайвих проблем: виробники форми для військових відреагували на офіційну заміну пікселя
Ідеальний камуфляж чи купа зайвих проблем: виробники форми для військових відреагували на офіційну заміну пікселя

Ідеальний камуфляж чи купа зайвих проблем: виробники форми для військових відреагували на офіційну заміну пікселя

Зміна камуфляжу може підтримати Китай замість України

Днями Міністерство оборони України затвердило новий камуфляжний малюнок ММ-25, який має замінити чинний камуфляж ММ-14 ("піксель"). За дизайном він наближений до всесвітньо відомого мультикаму, який активно використовують у країнах НАТО. Здавалося б, це позитивний крок до впровадження стандартів альянсу, але рішення викликало хвилю критики від українських виробників та військових.

У чому проблема і чому поспішність у таких реформах шкодить — розібрався "Телеграф".

"Є камуфляжі, які працюють краще"

Піксельний камуфляж ММ-14 (акронім від "Малюнок маскувальний зразка 2014 року") був візитівкою українських військових понад десятиліття. Його характерні квадратні "пікселі" з чіткими контурами добре працювали в міському середовищі та на місцевостях із різкими контрастами.

Натомість новий патерн ММ-25 подібно до американського мультикаму матиме плавні переходи кольорів — зелений, коричневий та інші природні відтінки, більш пристосовані до маскування у лісі, в степу чи горах.

Візуальна різниця між піксельним камуфляжем ММ-14 і американським Мультикам

"Мультикам — це перш за все малюнок. Його наносять на різні типи тканин. Це може бути рюкзак чи літня форма, але все ще один малюнок. Він справді трохи кращий за піксель, але це не універсальна істина. Його ефективність залежить від місцевості, пори року, освітлення й навіть кута огляду. У густій зелені він працює неідеально. Відверто, є камуфляжі, які в таких умовах маскують краще. Візерунок військової форми не вимірюється в лабораторії, як міцність тканини, тому це завжди суб’єктивне візуальне сприйняття. Сказати, що мультикам дає якусь вирішальну перевагу, я б не наважився. Хоча військові обирають його частіше", — говорить в розмові з "Телеграфом" Костянтин Лєснік, радник з речового забезпечення у ЗСУ у 2014-2016 роках та власник PROF1 Group.

Його компанія понад 25 років займається розробкою, тестуванням і виробництвом військового одягу та спорядження. Це невелике приватне виробництво орієнтоване не на державні тендери, а на комерційний ринок. Вони одні з перших завезли мультикам в Україну ще до того, як він став популярним.

Відсутність часу та ще кілька підводних каменів

Реакція військових на офіційне затвердження нового камуфляжного малюнку виявилася неоднозначною. Адже на практиці чимало бійців купують собі форму самостійно. Хтось уже давно у мультикамі, а хтось комбінує різні візерунки та волонтерські куртки. Для частини захисників ця реформа виглядає не як виправдана потреба, а як потенційний привід для зловживань.

Так чи інакше, здоровий глузд підказує, що навряд всі сили оборони одномоментно переведуть на новий камуфляж. Нові контракти укладатимуться вже під новий патерн, а те, що є на складах, продовжать видавати й доношувати. Тому про якісь перевитрати не йдеться — відбуватиметься поступова та планова заміна на нові зразки.

Як офіційно розʼяснили у Міністерстві оборони, піксель нікуди не зникне, і новий варіант камуфляжу буде лише додатковим. Крім того, вже оголошено закупівлю перших партій з ММ-25.

Однак виробники скаржаться на те, що часу на реалізацію форми з новим малюнком немає. Деталями ситуації з "Телеграфом" поділився Олександр Соколовський — керівник компанії "Текстиль-Контакт", що займає провідні позиції на українському текстильному ринку та є постачальником тканин для ЗСУ.

"Кінцевий термін постачання — 30 вересня 2025 року. Але тендер оголосили лише кілька днів тому, і провели саме сьогодні (4 липня. — Ред.). У результаті на виконання замовлення лишається всього 47 днів. Це нереально, якщо ти не маєш заздалегідь заготовленої сировини або готової продукції на складі", — пояснив він.

За його словами, налагодження або впровадження виробництва тканин у камуфляжі ММ-25 на українських підприємствах, таких як Черкаський шовковий комбінат чи ТК-ДТ-Чернігів, може зайняти від восьми місяців до року. Цей процес включає підбір і закупівлю барвників, що триває один-три місяці; закупівлю сировини (пряжі або тканини) ще близько трьох-чотирьох місяців; виробництво валів для нанесення фарби, яке займає до двох місяців; а також запуск самого виробництва тканини, що може тривати ще два-чотири місяці.

Крім того, трикотаж для футболок та фліс для утеплення кофт це абсолютно різні матеріали, які виробляють на окремих підприємствах.

"Немає жодної фабрики, що одночасно працює з трикотажем і поліамідом чи нейлоном для спорядження. Це все різні виробництва, які мають окремо опанувати новий малюнок. Також є безліч супутніх питань. Наприклад, якого кольору має бути сітловідбивальна стрічка, щоб відповідати вимогам ЗСУ? Якого кольору має бути липучка, яка пришивається на одяг? Якого кольору мають бути фастекси (пластикові застібки)? Усі ці деталі потрібно узгодити й запровадити, тож для виробника це непросте завдання", — пояснює нюанси Костянтин Лєснік.

Виробників обурює відсутність попереднього діалогу з галуззю.

"Два тижні тому вперше заговорили про мультикам. Була перша нарада, на яку нас запросили. Тоді й сказали: от, скоро будемо переходити, можливо, наступного року вже щось почнемо. А тепер "бац" і все вже поїхало", — розповідає Соколовський.

Він підкреслює, що виробники загалом були не проти реалізувати таке нововведення. Вони чітко сказали: нумо думати разом, ми допоможемо, розробимо та затвердимо конструкцію. Адже у Міністерстві оборони хочуть не лише новий малюнок, а й принципово іншу тканину — сучаснішу і значно дорожчу.

"Європейський аналог мультикаму коштує більше через додавання нейлону та інших дорогих компонентів. Це вже не звичайна суміш бавовни з поліестером, а складна багатокомпонентна тканина з іншими технічними характеристиками, що вимагає додаткового часу на освоєння", — зазначає підприємець.

Утім, попри всі прохання не робити цього поспіхом — процес запустили. Це вже завдає фінансових ударів виробникам, які інвестували в підготовку до сезону з піксельним камуфляжем.

"Виробники чекали зими й вже виготовили велику кількість пікселя. Вони вкладали у це час та гроші, бо думали, що великі зміни готуються щонайменше пів року або й рік. А тепер усі ці обсяги лежатимуть на складах. Це неповага як до виробників, так і до бюджетних коштів", — констатує Соколовський.

Варто згадати досвід США під час зміни піксельного камуфляжу на Scorpion. Аби перевдягнути бійців, які вирушали до Афганістану, Іраку, Європи та інших регіонів, армія США витратила близько 5 років. Вони робили все поступово. Наприклад, у 2015 році половина особового складу вже ходила в новому камуфляжі, а інша половина — в старому.

Лише для елітних підрозділів?

Як пояснив ветеран та політичний діяч Юрій Гудименко, цю форму нібито отримають підрозділи, які заведено називати "елітними". Тому, як зазначає він, і було оголошено закупівлю у кількості 20 тисяч одиниць. Це обґрунтування вже викликало критику з боку виробників, адже за таких умов мультикам може слугувати для ворога певним маркером.

А ще, за словами Констянтина Лєсніка, противник теж почав використовувати камуфляж, подібний до мультикаму. Тож у бою, особливо з відстані, можна просто не впізнати своїх.

У разі, якщо оновлення форми надалі зачепить весь особовий склад ЗСУ, йдеться про мільйонні обсяги. Як нагадує підприємець, станом на 2025 рік українська армія налічує близько 880 тисяч осіб, а отже щорічно потрібна така ж кількість літніх комплектів форми.

"Щороку необхідно кілька мільйонів футболок та шкарпеток лише для забезпечення бійців базовим одягом відповідно до встановлених норм. До списку входять також бойові сорочки, демісезонні комплекти, светри, фліски — усе це потрібно постачати у річному обсязі. Це потребує тисяч кваліфікованих швачок та відповідного обладнання", — зазначає він.

Нові правила підтримують Китай, а не вітчизняні фабрики

Виробники наголошують і на іншу проблему — у чинних вимогах не передбачено обов’язкової локалізації виробництва. За словами, засновника компанії "Текстиль-Контакт" Олександра Соколовського, хоча Кабмін прийняв відповідну постанову, сьогоднішні торги на вироби з камуфляжу ММ-25 проведені без урахування цих норм.

"До налагодження вітчизняного виробництва тканини, виробники будуть імпортувати. Не розумію, навіщо Україні підтримувати китайських виробників тканин", — говорить він.

Він переконаний, що наша держава може виробляти більшість тканин. Щось специфічне іноді справді легше імпортувати. Але основні, масові тканини цілком можливо виготовляти в межах України за умови завчасного планування, налагодженої логістики та чіткої системи закупівель. Не тоді, коли все треба "на сьогодні", а тим більше "на вчора".

Тут думки виробників різняться. Адже як впевнений Костянтин Лєснік, Україна так чи інакше залишається залежною від імпорту в текстильній галузі. За його словами, у нас майже не виробляють ані синтетичних матеріалів, ані якісних натуральних тканин. Відповідних фабрик практично не існує.

"У нас є лише одна фабрика, яка виробляє блискавки. Липучки в Україні взагалі не виготовляються. А ще нестача людей. Тому без імпорту ми не обійдемося", — говорить він.

Компанія Лєсніка закуповує за кордоном 99% тканин. За його спостереженнями, потужні закордонні фабрики встановлюють приблизно однакові ціни незалежно від складності камуфляжного візерунка і кількість кольорів практично не позначається на вартості. Так, польські постачальники пропонують ідентичні розцінки як для пікселя, так і для мультикаму.

"Тканину друкують кілометрами. Вона проходить через спеціальні вали, де кожен наносить окремий колір. Це називається набивний малюнок. Наприклад, п’ятикольоровий патерн проходить через п’ять валів. Так, чим більше кольорів, тим більше валів і стартових витрат. Але ці вали виготовляються один раз і служать роками — можна надрукувати мільйони метрів. При цьому загальна кількість фарби не змінюється: на кілометр тканини потрібно приблизно 20 кг фарби, незалежно від того, розподілена вона між п’ятьма чи сімома кольорами. Тому коли кажуть, що це значно дорожче — насправді ні, — пояснює він.

Існує також цифровий друк. Це більш прогресивна технологія. На відміну від столітніх валів, текстильний принтер працює як величезний струменевий пристрій, здатний відтворити на тканині навіть "Мону Лізу". Проте кількість барвника залишається сталою. Навіть для трикольорового патерна доводиться обробляти всю площу матеріалу, тому ціна суттєво не змінюється.

Інше питання, що якщо українські виробники використовують імпортну тканину, їм доводиться вести перемовини з іноземними постачальниками та пояснювати зміни в малюнку — а це чи не найскладніший етап.

Отже, попри те, що мультикам дійсно має певні переваги над піксельним камуфляжем, головна проблема полягає не у рішенні, а в способі його реалізації. А допоки українці мають надію, що Міноборони все ж врахує критику виробників і забезпечить умови, за яких зможуть розвиватися саме вітчизняні фабрики.

Теги за темою
Збройні сили України
Джерело матеріала
loader
loader