Остання крапля для Донбасу. Росія довела регіон до гуманітарної катастрофи
На 12-му році окупації частина території Донецької області, контрольована РФ та її сателітами, зіткнулася з викликом надзвичайно серйозного масштабу. Ідеться про брак води: її не вистачає ані на приготування їжі, ані для елементарних потреб гігієни. Насамперед гостро цю проблему відчувають мешканці окупованого Донецька. Їхнє життя тепер стало схожим на кадри з радянських кінофільмів про часи Другої світової війни. Зокрема, у Донецьку та Маріуполі централізоване водопостачання або повністю припинилося, або здійснюється за графіком. Люди змушені шукати альтернативні джерела води.
День у день місцеві телеграм-канали розповідають одне і теж: у такому-то дворі в Донецьку підвезли стільки-то питної води, але її всім не вистачило. Паралельно шириться інформація про гори сміття на вулицях окупованого обласного центру. Такий колапс змушує тепер говорити правду навіть найзатятіших прихильників Путіна.
«Дезорганізація та безладність відповідальних осіб викликає справедливе обурення у населення. Це серйозні речі, які віддані на відкуп недбалим і некомпетентним чиновникам», – ставить діагноз журналістка-пропагандистка Анастасія Кашеварова.
«Те, що зараз відбувається на Донеччині – це початок кінця. Далі потягнеться Луганщина, Запоріжжя, бо в тій самій Луганській області теж катастрофа з водою. У Сіверськодонецьку, Лисичанську, Рубіжному води майже немає. І далі буде тільки гірше», – дає невтішний прогноз волонтер і колишнього президента Маріупольського телебачення Микола Осиченко, з яким поспілкувався «Главком».
«Главком» розбирався, як Росія довела до такого стану окуповану частину Донбасу та до чого може призвести водна криза.
Проблема з водою: реакція людей та окупаційної влади
Проблема з водопостачанням у тимчасово окупованих містах Донбасу, зокрема в Донецьку та Маріуполі, загострилася після 2022 року. Обстріли призвели до пошкодження ключових інфраструктурних об'єктів, зокрема каналу Сіверський Донець-Донбас. Місцеві екологи підтверджують: цей канал є основою для водопостачання Донеччини та частково Луганщини; він забезпечує водою Костянтинівку, Краматорськ, Слов’янськ, Авдіївку, Покровськ, Селидове, Майорськ, Торецьк. Без нього Горлівка й частково Донецьк залишаться без питної води.
Наразі ж, за інформацією державного зрадника Олега Царьова, екснардепа від Партії регіонів і колаборанта, якого в Україні заочно засуджено, ситуація досягла критичної межі: вода в Донецьку та Макіївці подається лише раз на три дні. У деяких містах – раз на два. Проте навіть цей графік часто не виконується, а якщо вода й з’являється, то брудна, технічна, непридатна для вживання.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F59a60093cb73b74c17782cd9ec406cc2.jpg)
Наприклад, в окупованій Макіївці, люди вигадують власні способи накопичення рідини: один чоловік зафільмував, як воду збирають із кондиціонера – крапля за краплею у відро.
В опублікованому відео на каналі проросійської пропагандистки Тетяни Монтян (в Україні вона обвинувачується у низці злочинів, серед яких колабораційна діяльність) донеччанка телефонує диспетчеру підприємства «Вода Донбасу» і скаржиться на систематичні перебої централізованого водопостачання. На іншому кінці слухавки їй порадили… слідкувати за підвезенням води. В окремих окупованих містах Донеччини графік цих заходів оприлюднено.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F3faae81ba6dd9395ce1df095575a468e.jpg)
У мережі жителі захоплених Росією територій скаржаться про загрозливу ситуацію, до якої довела окупаційна влада.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F20a3bcdab5dfcd5cb0788c7055c55462.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F35e29042835187949251cab0eda5d87d.jpg)
У деяких районах вода якщо й з'являється у кранах, то тонкою цівкою, найчастіше лише в підвалах або на нижніх поверхах. На верхніх – вода небачена розкіш.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2Fbf86795e8214b56266e26d6eb9bad40b.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F48b3e955b24c7a69b4f7cac221f0e06a.jpg)
Відчай і розчарування поступово охоплюють навіть тих, хто раніше затято підтримував «русскій мір». Пропагандистка так званої «ДНР» Марина Харькова визнала: люди масово виїжджають з окупованого Донецька. Причина – не лише відсутність води, а й загальний занепад: комунальна система розвалюється, сміття не вивозять, воно гниє просто неба на літній спеці.
Люди не бачать жодних перспектив і майбутнього для своїх дітей, а місто, яке колись було гордістю регіону, перетворюється на непридатне для життя середовище.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F17bdc6963a005681f314f2185573e9ec.jpg)
Гуманітарну катастрофу приховати вже просто неможливо. Мережею розлетілося відеозвернення дітей з Донецька, які, називаючи диктатора Путіна «дядьою Вовою», благають подарувати їм «чудо» у вигляді води. Також шириться ролик, де жителі Донецька радісно аплодують водовозці.
Як себе поводить окупаційна влада?
Ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін заявив, що для зменшення витоків на водогоні будуть залучені роботизовані системи діагностики. За його словами, це дозволить скоротити втрати води до 30%. Натомість обіцянки маріонеток Кремля про впровадження «інноваційних рішень» ніяк не корелюються із реальним станом речей.
Крім того, Пушилін повідомив, що нібито прискорюється будівництво нових водогонів для перекачування води з Павлопільського та Вуглегірського водосховищ. Окупаційна влада обіцяє постачання необхідного обладнання та матеріалів із російських заводів. Втім, як і з багатьма іншими інфраструктурними обіцянками окупаційної адміністрації прогресу не видно.
Також у липні на територію окупованої Донеччини завітав міністр будівництва Росії Ірек Файзуллін; його Пушилін водив по місцевих водосховищах і розповідав про розчищення русел річок. Тоді ж говорилося і про можливість збільшити пропускну здатність водогону Дон-Донбас.
Ще одна ініціатива – пошук підземних джерел води. За повідомленнями окупаційної влади, спеціалісти завершили роботи на водозаборах «Шевченківський» і «Кипуча Криниця». На свердловинах провели заміри та розрахунки, скільки води там можна брати. Обіцяють, що це дасть змогу забезпечити окремі райони Донеччини водою на роки вперед.
Поки ж окупанти намагаються розвозити питну воду водовозами. За повідомленнями адміністрації, із Москви приїхали 75 водовозок і 50 ремонтних бригад. Ще 13 автоцистерн прибули в Макіївку з Московської області. Окрім того, по всій території встановили понад 550 ємностей, де люди можуть набрати воду.
Окупаційна влада визнає: стан водопостачання дійсно плачевний. «ДНР» просить про додаткову допомогу: Пушилін звернувся до Калінінградської області, щоб вона надала ще більше водовозок для підвезення води.
Експерт: «Це початок кінця»
Ситуацію з водопостачанням на тимчасово окупованих територіях «Главком» попросив прокоментувати волонтера, громадського діяча та колишнього президента Маріупольського телебачення Миколу Осиченка. Він неодноразово висвітлював проблеми критичної інфраструктури й має досвід проживання в окупації.
Осиченко вважає, що дефіцит води на окупованих територіях – це прямий наслідок окупації українського Донбасу, а також тривалого ігнорування проблеми російською владою.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2Fa7d5ebb22bdb5a4eb07f6be51d57b984.jpg)
Осиченко пояснює: після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році центральний водогін Сіверський Донець-Донбас, який забезпечував водою більшість міст Донеччини, був виведений з ладу. «Його зруйнували під час бойових дій, знищили насосні станції, дамби, фільтраційні споруди. Воду подавати стало неможливо», – деталізує експерт.
Українська сторона неодноразово намагалася відновити подачу води, але об’єкти знову обстрілювали. Замість ремонту зруйнованої інфраструктури російська окупаційна адміністрація розпочала спроби перебрати воду з інших джерел – місцевих водосховищ і підземних свердловин. Але цього вистачило ненадовго. «Те, що вони використовують зараз, – це аварійні джерела, які не розраховані на тривале постачання. Вони виснажуються. Запасів вистачить на кілька місяців, максимум – рік», – каже експерт.
За словами Осиченка, російський водогін Дон-Донбас, який мав вирішити проблему, працює лише частково і забезпечує менше третини потреб регіону. Частину бюджету на його будівництво вкрали, а чиновник, який керував проєктом, заступник міністра оборони РФ Тимур Іванов, зараз перебуває під слідством.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2Ffbad7d0bd7ec6b00864e548409d7ddb3.jpg)
Люди на окупованих територіях розчаровані. Вже навіть ті, хто підтримував «русскій мір», не бачать навіть натяків на «світле майбутнє». Осиченко наголошує: ситуація з водою стала останньою краплею. Проблеми з інфраструктурою, відсутність перспектив і постійна брехня змушують людей покидати регіон. Він також звертає увагу на те, що місцеві дедалі частіше пов’язує проблеми з водопостачанням із діями самопроголошеної влади. Як каже експерт, ватажок «ДНР» Денис Пушилін став головною мішенню громадського обурення.
«Він розуміє, що його можуть просто ліквідувати в будь-який момент. А зараз на нього спрямований увесь негатив людей», – каже Осиченко. – «Його звинувачують, зокрема, й у відсутності води, хоча полиці магазинів буквально завалені бутильованою. Її більш ніж достатньо – якщо маєш гроші, можеш і купити воду, і навіть помитися».
За словами експерта, у регіоні побутує думка, що заводи, які займаються виробництвом бутильованої води, належать саме Пушиліну. «Місцеві говорять про те, що від водогону Дон-Донбас, який ледве функціонує, були зроблені окремі відгалуження спеціально для цих заводів. Тобто вода в першу чергу спрямовується туди», – зазначає він.
Так, Росія направила до Донецька 75 водовозів, але це, за словами Осиченка, лише «пафосна показуха»: на мільйонне населення Донбасу припадає менше літра води на людину на день. Та й незрозуміло, де ці водовози будуть набирати воду, адже її джерел практично не залишилось.
«Те, що зараз відбувається на Донеччині – це початок кінця. Далі потягнеться Луганщина, Запоріжжя, бо в тій самій Луганській області теж катастрофа з водою. У Сіверськодонецьку, Лисичанську, Рубіжному води майже немає. І далі буде тільки гірше», – пояснює Осиченко.
Експерт каже, що нестача води напряму пов’язана з енергетичними проблемами: «Якщо не буде світла, не працюватимуть помпи – не буде води. Ми це проходили в Маріуполі ще в березні 2022-го. Розбомбили підстанції – і все: ні води, ні каналізації, ні тепла. Те саме чекає інші окуповані міста».
Окрема загроза, на думку експерта, опалювальний сезон. «Коли в кранах немає води, люди починають зливати її з батарей. Так було в Горлівці – тоді вони (жителі міста – «Главком») навіть фарбник додали в теплоносій, щоб люди не пили його. Однак такі радикальні міри з боку влади не спиняли людей», – пригадує він.
Осиченко попереджає: під загрозою сфери ЖКГ, сільське господарство та навіть харчова безпека. Усе це, за його словами, може бути частиною навмисної політики. «Росії не потрібні місцеві мешканці. Навіть якщо ті отримали російські паспорти, у Москві їм не довіряють. Вони хочуть, щоб ці люди або виїхали, або просто зникли. Тоді завезуть своїх, як це вже було в Калінінграді (Після Другої світової війни територія сучасного Калінінграда (колишній німецький Кьоніґсберг) була анексована СРСР, а місцеве населення практично повністю виселене, замість нього населили росіян – «Главком»)», – резюмує експерт.
Кароліна Терещенко, «Главком»

