Вогняне кільце в Тихому океані: чому воно є домівкою для 75% усіх активних вулканів Землі

Вогняне кільце — величезний пояс активних і сплячих вулканів, що оточує більшу частину Тихого океану. Воно бере свій початок на півдні Чилі, проходить уздовж узбережжя Америки, через острови біля берегів Аляски й далі від Японії до Філіппін. Деякі геологи також включають у це кільце індонезійський ланцюг вулканів, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вогняне кільце в Тихому океані

За словами вулканолога з Університету Дрекселя у Філадельфії Луїка Вандерклюйсена, ці вулкани виникають унаслідок субдукції, що призводить до зниження температури плавлення гірських порід у мантії. Порода перетворюється на магму, підіймається на поверхню і вивергається у вигляді вулкана.

Однак у Вогняному кільці ця субдукція відбувається у величезних масштабах. Особливість цього Вогняного кільця в тому, що відразу кілька океанічних плит у Тихому океані мають там кордони. Ба більше, близько 90% із 55 000 кілометрів кордонів субдукційних плит на Землі розташовані в Тихому океані.

Цей тектонічний рух спричиняє землетруси: коли одна плита занурюється під іншу, виникає сильний поштовх і скрегіт. Учені також виявили, що саме в тихоокеанському Вогняному кільці відбуваються найсильніші землетруси на Землі. Це місце також є домівкою для 75% усіх діючихактивних вулканів нашої планети, і саме тут відбувається 90% усіх зареєстрованих землетрусів.

Чому "Вогняне кільце"?

Назва "Вогняне кільце" все ще є предметом суперечок серед дослідників. Багато вчених виступають проти цього терміна з низки причин:

вулкани розташовані по краях тектонічних плит, які занурюються тільки на північ, схід і захід Тихого океану, утворюючи "підкову";

у деяких районах "кільця", наприклад, у Перу і центральній частині Чилі вулканізм зовсім відсутній.

Крім того, Вогняне кільце містить понад 450 вулканів, розташованих у різних регіонах. Усі вони різняться за утворенням магми, її накопиченням і розташуванням плити, що занурюється. Простими словами, кожен вулкан має власну історію та особливості, а тому, на думку вчених, ефективніше вивчати їх окремо, ніж намагатися пов'язати воєдино.

За словами вулканолога з Університету Денісона Еріка Клементті, використання терміна "вогняне кільце" призвело до того, що в масовій культурі тихоокеанське Вогняне кільце вважається однією великою структурою. Дослідники зазначають, що насправді всі вулкани Вогняного кільця зовсім не взаємопов'язані. Ще одна хибна думка: що виверження або землетрус в одному місці може спровокувати драматичні наслідки в усьому регіоні.

Природна лабораторія вулканізму

Дослідження Вогняного кільця охоплюють безліч напрямків. Близько двох третин вулканів, що вивергалися на Землі з 1960 року, перебували в цьому кільці. У результаті Тихоокеанський регіон являє собою величезну природну лабораторію вулканізму.

Вулканологи можуть використовувати дані, отримані з кільця, щоб дізнатися про різні виверження, які там відбуваються. По суті, різні види взаємодії плит у Тихому океані служать "випробувальними полігонами" для вивчення причин різних типів вивержень.

Вчені також вважають, що дослідження тихоокеанського Вогняного кільця зрештою розкриють внутрішню структуру вулканів, розташованих на глибині кількох миль нижче рівня моря. Передбачається, що в найближчі кілька десятиліть вчені зможуть дізнатися, де і як зберігається магма між виверженнями, скільки часу потрібно магмі для нагрівання, і краще зрозуміти перехід від стану спокою до виверження.

Раніше Фокус писав про те, що на тілі Землі з'явиться ще одне "вогняне кільце": вчені знають, де воно утворюється.