Уразливі за 1000 км від фронту: чи готові американські військові бази до операції "Павутина"

Українські агенти місяцями таємно завозили сотні безпілотників углиб Росії. Під час скоординованого удару понад 100 малих БПЛА знищили від 20 до 40 російських військових літаків на п'яти авіабазах від Москви до Сибіру. Постраждала не просто російська авіація і репутація Кремля. Відеозаписи палаючих бомбардувальників, зроблені за допомогою безпілотників, стали протверезним сигналом для країн усього світу. Якщо таке могло статися з Росією, це може статися з будь-якою країною — зокрема і зі Сполученими Штатами.

Фокус переклав статтю журналіста з питань військових технологій Майкла Пека про те, як Пентагон планує захистити власні авіабази від операцій, схожих на "Павутину".

З 2022 року Об'єднане управління армії США з протидії малим БПЛА (JCO) і аналітичний центр RAND Corporation провели шість варгеймів, присвячених зниженню загрози, пов'язаної з безпілотниками.

"Ми намагаємося зрозуміти, які процедури і повноваження у нас є, щоб не допустити сценарію, подібного до операції "Павутина", — каже Пол Лушенко, доцент Військового коледжу армії США, який асистував у проведенні варгеймів із безпілотниками.

Багато деталей цих варгеймів засекречено, але один із ключових висновків полягає в тому, що захист баз на американській території не може бути тільки завданням військових.

"Під час навчань стала очевидною необхідність створення основи для інтеграції, матеріального забезпечення та синхронізації дій державних, місцевих, племінних і територіальних органів влади в операціях із боротьби з безпілотниками на військових базах і поблизу них", — ідеться в есе розробників варгейму. Це, своєю чергою, порушує цілу низку питань щодо юрисдикції та взаємодії.

Сама по собі операція "Павутина" стала неприємним нагадуванням про те, що поява невеликих дронів, які легко транспортуються, ставить під загрозу навіть об'єкти за тисячі кілометрів від поля бою. Це особливо актуально для США, які впродовж століть були захищені двома океанами і відсутністю скільки-небудь серйозних супротивників на своїх кордонах. Донедавна військовим базам загрожували скоріше терористи або божевільні стрільці, які увірвалися у ворота, а не зграйки маленьких безпілотників, що завдають авіаудару.

Атаки дронів — деталі варгейму Пентагону

Але ознаки того, що безпілотники стають загрозою для американських об'єктів, з'явилися ще багато років тому. У 2016 році використання невеликих ударних безпілотників угрупованням "Ісламської держави" в Іраку стривожило деяких американських командирів. Потім, 2023 року, над базою ВПС Ленглі пронеслася хвиля загадкових безпілотників, які не заподіяли шкоди, але спричинили великий резонанс з приводу потенційно ворожих БПЛА в повітряному просторі США. За оцінками уряду США, у 2024 році над військовими об'єктами було відзначено 350 вторгнень безпілотників. Хоча більшість із них сталися з необережності або через цікавість любителів дронів, можливість розвідки або ворожої атаки не можна заперечувати.

Важливо Ігри розуму. Навчальні варгейми для військовослужбовців

Спочатку варгейми JCO/RAND були присвячені технічній стороні антидронової оборони. Але під час навчань у березні 2025 року було поставлено набагато складніше питання: хто саме несе відповідальність (і має повноваження) для захисту баз від безпілотників?

"Припустімо, ми засікли безпілотник, що летить униз по руслу Потомака, — каже Крістофер Пернін, дослідник RAND, який асистував у проведенні варгеймів із безпілотниками. — Можливо, FAA навіть підписала дозвіл на політ цього дрона. Але як про це дізнається Пентагон? Йому доведеться опитати всі складові системи, щоб знайти інформацію. І знаєте що? На все про все в нас є 67 секунд".

Зокрема, під час березневих навчань вивчали умови, в яких Північне командування США, що вже відповідає за захист повітряного простору Північної Америки, координуватиме захист військових баз від безпілотників. Під час навчань також з'ясовувалося, як об'єднані військові служби та урядові агентства можуть максимально розширити обмін даними та ситуаційну обізнаність, а також розширити застосування технологій протидії дронам, таких як глушіння сигналів GPS.

Цілями виступили Форт Блісс (Техас) і Об'єднана база Перл-Харбор (Гаваї). Симуляція містила сценарії, в яких сторона, що обороняється, стикалася з атаками безпілотників, запущених з різних висот, частот і відстаней. Потім відбулася дискусія, в якій брали участь понад сотня учасників із понад 30 агентств на рівні федерації та окремих штатів — усе це Лушенко назвав "найбільшим міжвідомчим варгеймом за останні п'ять років".

Під час варгейму було визначено три умови, за яких Північне командування має забезпечити захист від безпілотників на американських базах.

Важливо Операція СБУ "Павутина": чому Австралія боїться аналогічної атаки

"До них належать вторгнення безпілотників, які перевищують власні оборонні можливості відомств; відбуваються одночасно на різних військових базах, особливо на тих, що виконують важливі місії; і підривають довіру суспільства до армії та уряду", — йдеться в есе RAND.

Під час навчань також було схвалено ідею "мобільних вогневих груп" Північного командування, що складаються з мобільних антидронових систем і навченого персоналу, які можуть бути розгорнуті за допомогою комерційних літаків у міру необхідності. Ці групи доповнять багаторівневу ППО військових об'єктів, що включає РЕБ, мікрохвильову, лазерну і звичайну зброю, таку як кулемети.

Варгейм довів, що Національна гвардія може зіграти вирішальну роль у захисті військових об'єктів. Особливо цінними будуть групи цивільної підтримки Національної гвардії, які доступні 24 години на добу, 7 днів на тиждень, можуть бути розгорнуті протягом 90 хвилин і "мають великі бюджети, що можуть компенсувати витрати на оснащення та навчання для операцій по боротьбі з безпілотниками", — зазначається в есе RAND.

Важливо Ядерні сили РФ ніхто не атакував: що насправді дала операція "Павутина"

"У нас є кілька нестандартних ідей, які ще більше оптимізують наші державні збройні сили за допомогою Національної гвардії і допоможуть реагувати на ці вторгнення безпілотників", — додав Лушенко.

Захист військових баз — це питання не тільки законодавства, а й технологій. Наприклад, згідно з параграфом 130i розділу 10 Кодексу США, командири деяких баз мають право застосовувати силу проти вторгнення безпілотників, тоді як іншим за таке рішення загрожує судове переслідування.

Проблема ускладнюється тим, що на 500 військових об'єктах по всій території США діє безліч різних правил застосування сили. На деяких об'єктах командири дають вказівки: "Ніяких безпілотників на моєму об'єкті, у вас є карт-бланш на всі необхідні дії", — каже Пернін. — Ці командири точно знають, що роблять і які в них цілі. Але я підозрюю, що в багатьох місцях справа йде по-іншому. Вони бачать БПЛА, що летить по інший бік від бази, і міркують: "Я не впевнений, чи варто мені його знищити або просто відпустити".

Зрештою, варгейми з безпілотниками були цінні саме тим, що об'єднали представників різних військових відомств.

"У нас було багато перехресних дискусій, яких, як мені здається, раніше не траплялося, — згадує Пернін. — У багатьох випадках люди говорили: "Я думаю, це входить до повноважень такої-то людини або відомства". Але ця людина була в кімнаті й відповідала: "Ні, це не входить у наші повноваження".

Про автора

Майкл Пек (Michael Peck) — журналіст, який спеціалізується на військових технологіях, стратегічних питаннях і військовій історії. Його статті публікуються на Defense News, Business Insider, сайті Центру аналізу європейської політики.