Як правильно відпочивати після розумової активності: способи, які працюють

Людям, які переважну більшість часу займаються активною інтелектуальною працею, часто не вміють відпочивати. Необхідно навчитися відпускати думки, щоб дозволити організму перезавантажитися.

Про це розповів лайфкоуч Віталій Курсік для «РБК-Україна».

Розумова праця виснажує так само, як і фізична

Напевно, ви помічали, як після вихідних чи короткої відпустки може все одно відчуватися втома? За словами коуча, ваше тіло може фізично лежати на дивані, втім мозок не може «відпустити» численну кількість задач. До прикладу, новий робочий тиждень, який слід спланувати, листи, які не надіслані, і проблеми, які треба вирішити. У такий спосіб ви не відпочиваєте.

«Коли ти живеш із відчуттям, що твій мозок — це безперервний сервер, який обробляє тисячі задач, рішень, відповідей і питань — вітаю, ти не один. Робота розумом — виснажлива штука. І що найцікавіше — „відпочити“ за стрічкою новин чи ввечері з ноутом на колінах — неможливо. Це просто зміна завантаження», — пояснює експерт.

Саме тому важливо, щоб мозок міг повноцінно «перемикати передачі». А в пригоді для цього стануть нестандартні способи відпочинку, які спрямовані саме на релакс для голови.

Як правильно відпочити після розумової активності

Експерт наводить декілька способів:

• робота руками — це може бути фізична активність, хатні справи, творчість (ліплення, малювання, садівництво, в’язання, навіть прибирання чи миття посуду);

• дозволити собі «тупити» — не гортати стрічку, не читати, не дивитися кіно, а просто лежати й дивитися в стелю. Без телефону, без задач, без обдумування планів. На переконання Курсіка, не йдеться про лінь 24/7, головне тут — відпустити увесь потік думок в голові. Адже кожен із нас — жива людина, а не робот.

• відключити аналіз — нічого не оцінювати, а концентруватися на природі, шумі та запахах навколо, на своєму диханні;

• зміна середовища — і навіть пів години прогулянки в незвичному місці дозволять активувати перезавантаження системи.

• хобі без користі — воно не має приносити ні грошей, ні результату. Це не входить у ваш список обов’язкових «треба», а просто подобається. «Граєш на укулеле, складаєш пазли чи вирощуєш кактуси? Ідеально», — каже він.

• день «інформаційного детоксу» — без новин, без балачок, без обговорення чужих проблем. Ваш відпочинок, пояснює фахівець, це не винагорода після роботи, а частина життєвого циклу;

• фізичне навантаження — і ми говоримо не не про марафон чи похід до тренажерної зали, а про рух для свого задоволення — ходьба, танці, плавання. Таке навантаження допомагає розрядити напругу у тілі, яка накопичується після мозкової активності.

При цьому Курсік не радить вдаватися до перегляду купи фільмів та серіалів, хаотичного гортання стрічок чи вживання алкоголю, щоб «розслабитися».

«Люди, які працюють „головою“ — втомлюються часом ще сильніше, ніж ті, хто працює фізично. І якщо фізичне тіло можна покласти на пляж чи у гамак та дати спокій, то з головою це зробити складніше. Але для якісного відпочинку вам саме це і потрібно — покласти свій мозок у гамак або на шезлонг та дати йому спокій», — резюмує Віталій Курсік.

Раніше дослідження, опубліковане у Journal of Occupational Health Psychology, довело, що тип роботи, якою ми займаємося, впливає не лише на рівень стресу чи фізичну втому,а й на якість та кількість сну.

Вчені проаналізували дані понад 1000 працівників за 10 років і виявили три основні типи сну:

• «Гарні сплячі» — мають регулярний розклад, засинають швидко, не прокидаються вночі.

• «Інсомнічні сплячі» — мають труднощі з засинанням, часто прокидаються або сплять менше 6 годин.

• «Ті, які сплять у вихідні» — намагаються «наздогнати» сон у вихідні чи через денну дрімоту.

Найбільші проблеми — серед людей із сидячою роботою і тих, хто працює в нічні зміни чи за нерегулярним графіком. Люди з сидячою роботою на 37% частіше страждають від симптомів безсоння. Ті, хто працює поза традиційними годинами, на 66% частіше змушені «відсипатися» у вільний час.