Як знайти своє місце в кіно: розмова з Олексієм Комаровським про нові обличчя серед акторів
Як знайти своє місце в кіно: розмова з Олексієм Комаровським про нові обличчя серед акторів

Як знайти своє місце в кіно: розмова з Олексієм Комаровським про нові обличчя серед акторів

Режисер, продюсер, актор і засновник Idea Films Олексій Комаровський добре знає, як це – будувати кар'єру поза академічними правилами. Про акторів, з якими хочеться працювати знову, про справжність, яка цінніша за диплом, і про те, чому "ні" на кінопробах – не вирок – читайте далі в розмові з режисером на Кіно 24.

Ви часто співпрацюєте з одними й тими самими акторами. Чому саме Наталка Денисенко, Тарас Цимбалюк, Ірина Кудашова?

Це питання скоріше про довіру, натхнення та творчу хімію, а не про квоти чи формальні зобов'язання. Мартін Скорсезе раз за разом повертається до Роберта Де Ніро чи Леонардо Ді Капріо, а Вуді Аллен знімав Скарлетт Йохансон 4 роки поспіль. Крістофер Нолан взагалі має свій постійний акторський "пул", зокрема Кілліана Мерфі. Так само і для мене важливо працювати з людьми, які глибоко відчувають мої історії.

Наталка, Тарас, Ірина – це не просто талановиті актори, це мої однодумці, люди, з якими є повне взаєморозуміння на знімальному майданчику. Вони мене надихають своєю майстерністю, чуттєвістю, гнучкістю. Але це не означає, що я працюватиму лише з ними. Ми всі розвиваємося, і з часом змінюються як жанри, так і потреби нових проєктів, а разом із цим з'являються й нові обличчя.

Я планую знімати ще багато років і впевнений, що попереду буде ще чимало яскравих співпраць з новими акторами. До речі, я часто працюю й з іншими чудовими акторами: Тонею Хижняк, Павлом Текучевим, Олександром Яремою, молодими талантами – Яном Корнєвим, Данилом Грицьком та багатьма іншими. Просто завдяки активній медійній присутності Наталки, Тараса, Іри чи Тоні, саме їх глядач найчастіше впізнає та асоціює з моїми роботами.

Зверніть увагу! В Україні стартують зйомки другої частини улюбленої комедії "Коли ти вийдеш заміж?" з Наталкою Денисенко у головній ролі.

Останнім часом у мережі активно обговорюють те, що у фільми дедалі частіше запрошують непрофесійних акторів, блогерів чи медійних осіб, тоді як дипломовані актори залишаються без ролей. Як ви ставитесь до цієї тенденції?

Дискусії – це завжди добре. В обговореннях народжується не лише істина, а й розуміння причин, позицій, контекстів. Хоча, звісно, у нашому суспільстві буває й таке, що замість порозуміння народжується чергова хвиля агресії.

Але спершу давайте чесно відповімо собі: хто такий "професійний актор"? Це людина з дипломом театрального вишу? А той, хто закінчив річні курси вже не професіонал? А той, хто роками набував досвіду на практиці, без формальної освіти – його теж не рахуємо?

У мене, наприклад, вища економічна освіта. Жодної режисерської чи продюсерської спеціальності за дипломом я не маю. Але за останні 10 років у кіноіндустрії я досяг чимало. Мене ніхто не відсіював через відсутність "профільного" диплому, і я сам ніколи не чекав запрошення – йшов, ризикував, помилявся, отримував відмови, але й досягав.

Як знайти своє місце в кіно: розмова з Олексієм Комаровським про нові обличчя серед акторів - Фото 1
Олексій Комаровський / Фото пресслужби

Тому у цій дискусії я залишаюся на боці не диплома, а конкретної особи в конкретному фільмі: її навичок, ресурсів, здібностей, які оцінюють ті чи інші кінопродюсери, чи режисери для своїх комерційних проєктів й досягнення цілей.

Комерційне кіно – не про ведення статистики дипломів. Це індустрія вибору, ризиків і боротьби за увагу. Творців фільму ніхто не питає, які ризики вони несуть. Зазвичай у такі моменти всі тільки хочуть говорити про красиве, а ще більше хочуть критикувати, особливо кіно.

З чого почати, якщо ти мрієш зніматися в кіно, але не маєш профільної освіти?

Почати варто з чесного прийняття реальності: шлях у кіно – це виснажлива, нестабільна і дуже конкурентна праця. Місць обмаль, а шансів пробитися лише кілька відсотків зі ста. Але якщо, навіть усвідомлюючи це, ти все одно не уявляєш себе без кіно – значить треба діяти.

Наскільки важливий акторський досвід чи диплом для потрапляння у кіно?

Це залежить від багатьох факторів: у яке саме кіно ви хочете потрапити – фестивальне чи комерційне, повний метр чи короткометражка, головна роль чи епізод, одноразова поява чи довгострокова співпраця. У кожного проєкту свої вимоги, і універсальної формули тут немає.

Є актори з однією-єдиною, але дуже впізнаваною роллю. А є ті, у кого фільмографія налічує десятки проєктів, але всі вони епізодичні. І це теж успіх. У світі таких акторів навіть називають "королями епізодів". Вони мають стабільну зайнятість, хороший дохід і є незамінними для багатьох команд.

Досвід, безумовно, важливий. А от диплом для мене – не визначальний. Важливіші талант, природні здібності, бажання розвиватися й, звісно, практичний досвід, який дає розуміння процесів і камерної мови.

Яка риса або вчинок актора може переконати режисера запросити його знову?

Для мене – це працьовитість і щире бажання розвиватися разом із командою. Уміння слухати, бути гнучким, не замикаючись лише у власному баченні ролі. Режисери дуже цінують акторів, які не просто "виконують завдання", а приходять на майданчик із відкритістю, готовністю шукати, ризикувати, пробувати ще й ще.

Як знайти своє місце в кіно: розмова з Олексієм Комаровським про нові обличчя серед акторів - Фото 2
Олексій Комаровський / Фото пресслужби

Що допомогло вам особисто запам'ятатися режисерам?

Я не можу назвати себе надуспішним актором, якого масово кличуть у всі фільми. Але в тих випадках, коли режисери обирали мене – спрацьовувала харизма й, умовно кажучи, "неакадемічність". Це про живу присутність, природний вайб, розмовну дикцію, інтонацію, яка не звучить "зі сцени", а ніби прямо з життя.

Які якості цінують у "новачках" на знімальному майданчику?

Насамперед гармонійне поєднання справжності та розуміння персонажа. Дуже важливо, щоб актор не просто "виголошував текст", підлаштовуючи його під п'ять стандартних емоцій, а щиро відчував, про що говорить, навіщо його герой діє саме так і яка мотивація за цим стоїть.

Ще одна ключова річ – вміння слухати партнера. Не грати "в собі", а бути включеним у сцену, у взаємодію. Це завжди відчувається в кадрі.

До речі, саме для таких "новачків" і тих, хто хоче розвиватися в акторській професії, я провів перший унікальний майстер-клас "Ідентифікація актора". Це закритий практичний день у студії, де ми пройшли справжні кінопроби, попрацювали з професійною камерою, розібралися, як запам'ятатися на кастингу.

Теги за темою
Кіно
Джерело матеріала
loader