З перших днів війни стояв на захисті Харкова. Згадаймо Героя України Ігоря Пугача

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Героя України Ігоря Пугача.

28 червня 2022 року у запеклому бою з російськими загарбниками під час оборони Харкова загинув Ігор Пугач позивний Вовк. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Книгу пам'яті органів МВС.

Народився Ігор Пугач 13 грудня 1979 року у місті Кременчуку. Потім батьки переїхали до села Пришиб (Кременчуцький район), тому Ігор закінчував Пришибську середню школу.

З грудня 1997 року пройшов строкову військову службу у лавах золочівської навчальної бригади внутрішніх військ МВС України. У липні 1999-го прийнятий на військову службу за контрактом у кременчуцький окремий батальйон ВВ МВС України (з 2014 р. – Національної гвардії України). Прапорщик Пугач був кінологом, потім заочно здобув вищу освіту, отримав офіцерське звання і обіймав командні посади (аж до заступника командира військової частини з громадської безпеки).

У вільний час захоплювався бджільництвом.

Мав значний досвід виконання завдань у районі проведення АТО/ООС, мав за плечима не одне бойове відрядження, починаючи з 2014 року, багато разів був у відрядженнях у зоні проведення АТО на Сході України – фактично, по 180 діб на рік. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення за власним бажанням був переведений на посаду заступника командира батальйону 3-ї бригади оперативного призначення НГУ.

З перших днів вторгнення перебував на захисті Харкова. 26 лютого майор Пугач з бійцями захопили у полон групу ворожих вояків, разом із їхнім автомобілем, великою кількістю зброї та документів.

28 червня 2022 року підрозділ, очолюваний майором Пугачем, виконував розвідку боєм біля села Дементіївка, Дергачівського району, Харківської області. В ході запеклої сутички його бійці знищили близько взводу живої сили противника, танк, три БМП і два бронетранспортери, один з яких на особистому рахунку майора. Вже потім з’ясувалося, що, окрім кадирівців, проти нацгвардійців там діяли підрозділи морської піхоти 200-ї спеціальної бригади РФ. Гвардійці під командуванням Пугача буквально розмітали противника.

Вороги відкотилися, але відповіли потужним артилерійським обстрілом. Декілька ворожих снарядів влучили прямо у місце розташування групи нацгвардійців, забравши життя декількох наших захисників. Майор Пугач отримав тяжку вибухову травму, несумісну з життям, від якої помер на місці. 

Похований з військовими почестями на кладовищі села Пришиб.

Майору Ігорю Пугачу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 червня 2024, посмертно) – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

У захисника залишилися дружина, також військовослужбовець НГУ, донька та син.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.