Як українські інновації трансформують методи боротьби з безпілотниками
Як українські інновації трансформують методи боротьби з безпілотниками

Як українські інновації трансформують методи боротьби з безпілотниками

Сонце сходить над передовою лінією. Звичний ритм генератора раптом змінюється на тривожний гул - в небі з'являється ворожий літальний апарат. Проте серед захисників немає паніки: унікальна РЕБ-система вже виконала свою місію в автоматичному режимі, ідентифікувала ворожу ціль і заблокувала її без втручання людини. Це не сюжет фантастичного блокбастера, а щоденна реальність сучасного збройного конфлікту, де вітчизняні інженери безперервно розробляють інновації, що захищають життя українських воїнів.

Радіоелектронна протидія стала одним із вирішальних елементів сучасних військових дій. Але що це насправді представляє, як це працює і завдяки чому наші спеціалісти змогли досягти міжнародного рівня у цій галузі? Досліджуємо всі грані – від теоретичних основ до практичних викликів в умовах бойових дій.

Технологія радіоелектронної протидії:

Словосполучення "радіоелектронна боротьба" може здаватися надто науковим, але основні принципи досить прості: припустімо, ворожий літальний апарат - це мобільний телефон, який намагається з'єднатися з базовою станцією оператора або отримати GPS-координати. РЕБ-установка діє як потужна радіостанція-подавлювач, яка перекриває ці канали власним сигналом на ідентичних частотах.

Сучасні літальні апарати користуються кількома каналами передачі інформації паралельно: канал керування і канал відеопотоку. Контроль безпілотника здійснюється головним чином на частотах 200-1000 МГц, відеосигнал передається на 2.4 та 5.8 ГГц. РЕБ-установка "обстрілює" всі ці діапазони синхронно, продукуючи інтенсивні завади. Літальний апарат втрачає контакт з пілотом і виконує примусову посадку. Концепція здається простою, але деталі реалізації містять численні складнощі.

Проблема ідентифікації у радіопросторі: як власні засоби стають перешкодою

Найголовнішою проблемою сучасних РЕБ-систем є не протистояння супротивнику, а взаємодія з власними військовими підрозділами. Розглянемо ситуацію: розвідувальний літальний апарат наших підрозділів здійснює політ на завдання, але під час проходження над дружніми позиціями його "нейтралізує" власна РЕБ-станція. Або ще критичніший сценарій - оператор бойового FPV-дрона готується до удару по цілі, але його канал управління переривається РЕБ-системою сусіднього підрозділу, про локацію якого він не мав уявлення.

На тактичному рівні це питання якісної взаємодії між військовими формуваннями. Але чим більше різноманітних пристроїв від різних розробників, тим важчою стає ситуація. Пілоти літальних апаратів відзначають, що часом складніше пройти крізь власні оборонні лінії, де розгорнуто величезну кількість різнотипних РЕБ-пристроїв, ніж досягти ворожих рубежів і знищити об'єкт.

Для елементарних РЕБ-пристроїв координація здійснюється в мануальному режимі - необхідно володіти даними про дислокацію всіх установок на території, встановлювати радіоконтакт з підрозділами та вимикати засоби коли дрон пролітатиме над позиціями. Підхід працює, але споживає цінний час та створює можливість для операторських помилок.

Прогресивні РЕБ-установки намагаються зменшити роль людського фактора через автоматизацію процесів. Приміром, пристрій може самостійно сканувати радіочастотний спектр, виявляти характерні сигнали літальних апаратів і включати необхідні модулі тільки при детектуванні загрози.

Подібні установки можуть підтримувати віддалене управління, але ключовою потребою сучасних розробок є здатність "навчити" пристрій ігнорувати конкретні частоти. Якщо офіцер володіє інформацією про робочий діапазон дружнього літальний апарата, він може заздалегідь додати його до "переліку дозволених". Установка продовжить блокувати всі решта каналів, але пропустить "дружні".

РЕБ "Бабай": від ентузіастів до індустріального масштабу

Як українські інновації трансформують методи боротьби з безпілотниками - Фото 1

З-поміж команд інноваторів особливо виділяється Бабай - виробник РЕБ систем з Чернівців. Їхня історія - типовий приклад того, як військові дії каталізують технологічні прориви та змінюють підходи до сучасного захисту.

Все стартувало як громадський проект: колектив інженерів-ентузіастів виявив критичну потребу збройних сил у протидії літальним апаратам на початку повномасштабного вторгнення — і розпочав роботу. За рік інтенсивних розробок, випробувань у польових умовах та вдосконалень народилась установка, яка перевищила первинні розрахунки.

Ключовою особливістю РЕБ "Бабай" є автоматизований режим боротьби з літальними апаратами. На противагу численним конкурентним рішенням, які потребують постійного нагляду з боку персоналу, цей пристрій самостійно реалізує весь спектр операцій: від детектування до блокування зв'язку. Модуль радіоелектронної розвідки безперервно сканує повітряний простір у частотному діапазоні 150-6000 МГц. Як тільки зафіксовано сигнал ворожого літального апарата, активуються відповідні модулі, а персонал отримує аудіосигнал з інформацією про загрозу.

Веб-платформа дозволяє зручно контролювати установку через безпровідний зв'язок або кабельне з'єднання. Після аутентифікації стає доступним весь функціонал: інформація про стан техніки, температурні характеристики, оперативне переключення між автоматичним і звичанийм режимами роботи. Також можливий контроль системи охолодження, а в спеціалізованому модулі конфігуруються сигнатури загроз і встановлюються частоти управління дружніх літальних апаратів, які РЕБ-установка ігноруватиме. Вся активність документується у архіві системи – від виявлених сигналів до інших перешкод її роботі.

Все це перетворює "Бабай" не просто на технологічну розробку, а на інтелектуальний засіб захисту, розроблений із урахуванням реальних вимог бойових умов.


Джерело матеріала
loader
loader