Рятуючись від спеки, люди буквально виділяють калюжі поту: чому цього ніхто не бачить

"Крапля поту" — гарне словосполучення, проте воно не зовсім правильне з наукового погляду. Дослідники щойно виявили, що люди насправді потіють трохи інакше, ніж вважалося раніше: людський піт виділяється з пір не окремими краплями, як часто думають, а майже плоскими, неглибокими калюжками, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Як насправді пітніють люди

Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Journal of The Royal Society Interface, було проведене командою з Університету штату Аризона і засноване на спеціальній формі інфрачервоної термографії, що дає змогу виявляти окремі потові пори. У результаті вчені змогли розглянути деталі потовиділення з небаченою раніше точністю.

З нашого погляду, піт на лобі може виглядати як краплі, що стікають по шибці, однак це вірно лише в тому випадку, якщо ви "не потієте через дрібниці". Результати дослідження свідчать про те, що піт — ймовірно, щось більше, ніж можна помітити неозброєним оком.

Технологія показала, що людський піт виділяється з пор неглибокими калюжками. Якщо достатня кількість поту заповнюється до країв, надлишок рідини утворює дуже тонку плівку на поверхні шкіри, завтовшки менш як 0,1 міліметра.

За словами провідного автора дослідження, інженера-механіка Сибіни Хосе, потіння раніше в основному вивчали макроскопічними фізіологічними методами, залишаючи невивченою динаміку потовиділення на мікро- і макрорівні. Але тепер усе змінилося.

Потовиділення під мікроскопом

Вчені провели експерименти за участю шести здорових учасників, які лежали в горизонтальному кріслі, загорнувшись в електричну ковдру, яка могла їх зігріти. У міру зміни температури навколо реципієнтів піт виступав і випаровувався на їхньому лобі в циклі, що повторювався.

Команда виявила, що в міру зігрівання тіл, пори поступово заповнювалися потом, поки він не переповнювався, скупчуючись на шкірі та змішуючись із потом з інших переповнених пор. Іноді маленькі мікроскопічні волоски на лобі також збирали краплі поту, що призводило до швидшого випаровування.

Якщо краплі поту скочувалися по лобі, це, як вважають учені, було пов'язано з гравітацією. Учені вважають, що ці "сліди" поту насправді не були тим, як піт виходив із пор. Після того, як учасники пройшли один цикл потовиділення та охолодження, на їхній шкірі залишався шар солі.

Команда також помітила, що з початком нового циклу нагрівання, сіль схоже сприяла швидшому утворенню плівки поту на шкірі вдруге. За словами Хосе, коли піт досягає краю пори під час другої фази нагрівання, він контактує з навколишніми сольовими відкладеннями, вбирається в них і розподіляється, утворюючи тонку плівку на шкірі.

Автори дослідження сподіваються, що в майбутньому їхній підхід допоможе вивчити відмінності в потовиділенні залежно від частин тіла, фізичної активності та вікових груп.

Раніше Фокус писав про те, що спітнілі люди можуть бути корисними: вчені з'ясували, що запах поту може бути "лікувальним".

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.