Ховається під Червоним морем: затонулий порт змінив шлях міграції людей 20 000 років тому

Дослідники вже давно зацікавилися землями, які колись населяли ранні люди, а зараз лежать під водою, затоплені внаслідок давніх коливань рівня моря. Ці тепер приховані території, особливо вздовж континентальних узбереж і навколо острівних ланцюгів, можуть містити важливі підказки про історію та розвиток людства, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Джером Добсон, почесний професор Університету Канзасу, разом із Джорджо Спада з Болонського університету та Гая Галассі з Урбінського університету нещодавно опублікували результати досліджень, які переоцінюють стародавні міграційні маршрути з Африки.

Їхнє дослідження, опубліковане в Comptes Rendus Géoscience, поєднує вдосконалену модель постійного руху раніше вкритих льодом земель з археологічними даними та аналізами ДНК.

Добсон наголосив, що розуміння того, як змінювався рівень моря після останнього льодовикового максимуму, може розкрити, як ці зміни вплинули на переміщення ранніх цивілізацій в Африці.

"Цікавим висновком є те, що багато підводних ландшафтів мають археологічне значення, і це картографування дає вченим кращі шанси їх знайти, — сказав Добсон. — Ми сподіваємося, що це дозволить людям побачити і дослідити вкриті ландшафти під час останнього льодовикового періоду, особливо під час останнього льодовикового максимуму 21 000 років тому".

Дослідження переосмислює розуміння берегових ліній та міграційних коридорів в Африці та Західній Азії. Воно пропонує альтернативні шляхи для ранніх людей, включаючи маршрути через Суец, Баб-ель-Мандебську протоку та Акабську затоку.

Модель коригує попередні припущення і враховує зміщення земної кори під тиском льодовиків — чого не можуть зробити прості дані про висоту над рівнем моря. Докази ДНК додатково підтверджують географічне картографування, простежуючи походження ранніх людей поблизу сучасного північного сходу Судану і припускаючи, що археологічні знахідки більш переконливо підтверджують північні маршрути через Синай.

Особливо примітним місцем у дослідженні є затока Фоул уздовж єгипетського узбережжя Червоного моря. Добсон виділив її як коротшу і потенційно більш судноплавну альтернативу довший перехід через Суец, особливо в періоди нижчого рівня моря.

"Дві речі роблять затоку Фоул важливою: по-перше, це альтернативний маршрут, коли рівень моря низький, — сказав Добсон. — Суец має ширину понад 500 кілометрів — це такий довгий і сухий перехід. Ми очікували, що люди віддадуть перевагу проходженню через затоку Фоул до Першого порогу Нілу, що становить лише 300 кілометрів. Навіть у сприятливі часи люди бояться довгих подорожей з півночі на південь по Червоному морю, яке є вузьким і має величезні коралові рифи, особливо на західному боці. Затока Фоул була б важливою альтернативою для всіх, хто прямує з Червоного моря до Середземного або навпаки".

Порт Береніс міг служити ключовим пунктом перетину або поселення. За словами Добсона, коралові рифи поблизу затоки можуть містити більше підказок.

Важливо Винні наші предки: вчені знайшли причину рідкісного захворювання мозку (фото)

"Добре відомо, що коралові рифи залежать від міцної основи, — сказав він. — Наші непрямі докази цікаві, але вони вимагають підтвердження шляхом ретельного пошуку доказів людського будівництва.

Відкритий доступ до набору даних науковців, зібраного командою, має на меті підтримати подальші дослідження в різних дисциплінах, включаючи кліматологію, археологію та охорону природи.

"Це ресурс для спільноти", — пояснив Добсон, виділивши важливість надання іншим можливості досліджувати історичні ландшафти та їх еволюцію з часом.

Раніше Фокус писав про бронзові обладунки, які виявили в Чехії. Ці предмети були частиною ритуального підношення, що проливає світло на соціальні та символічні практики того часу.

А також ми розповідали про гробницю таємної дружини Фрідріха-Вільгельма II.