Чому атака на НАБУ та САП матиме довгострокові наслідки і як виправити ситуацію

Пʼять років тому Центр "Нова Європа" оприлюднив масштабне дослідження, в якому демократія була визнана головною силою України.

Логічним висновком дослідження стала думка про те, що Україна має потенціал перетворитися на альтернативний Москві центр тяжіння і привабливу модель розвитку для населення інших пострадянських країн.

Та останні рішення щодо НАБУ та САП підривають цю перспективу.

Про те, які міжнародні наслідки для України може мати атака на антикорупційні органи, читайте в статті директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого Ризик "орбанізації": чим небезпечна для України втрата довіри ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Російська влада оголосила війну українському демократичному розвитку відразу після Помаранчевої революції – Путін безупинно лякав росіян "помаранчевою загрозою".

У Кремлі не приховували, що демократична Україна, яка дозволяє собі повставати проти президента, реформуватися, змінювати владу на виборах, становить екзистенційну загрозу для існування російської державності – насправді ж для режиму Путіна.

Коли російська верхівка виявилася нездатною покласти край українській демократії шляхом підкупу, залякування, політиків-маріонеток, то зрештою пішла на відкриту воєнну агресію.

Аргумент про війну диктатур проти демократичної України дозволяв українцям закликати до підтримки увесь демократичний світ – від Канади до Японії, від Штатів до Тайваню.

Порятунок української демократії – це те, що змушувало мобілізувати зусилля демократичного світу для допомоги України; те, що викликало захоплення і щиру підтримку у багатьох куточках світу.

Проте одночасно до аналітиків нашого центру не раз зверталися закордонні колеги із запитанням: як можливо зберігати демократичні свободи під час війни?.

Звісно, що ідеалом демократії країна у війні бути не може.

Напевно, тому закордонні спостерігачі не були настільки ж вимогливими чи критичними щодо тих чи інших неоднозначних кроків України, на які часто звертала увагу опозиція.

У владних коридорах України, можливо, розраховували на те, що на Заході заплющать очі і на нові рішення щодо головних антикорупційних інституцій.

Проте тепер нашим партнерам буде складніше відповідати на закиди про згортання боротьби з корупцією, про посилення авторитарних тенденцій у державі.

Міжнародна шкода останніх рішень може виявитися більшою, аніж це може виглядати.

Опоненти України у Вашингтоні можуть скористатися останніми трендами, знову заявляючи про те, що корумпована Україна розкрадає всю допомогу.

А що відповідати тим скептичним німцям, французам, які сумнівалися в необхідності стрімкого розширення ЄС: "Де гарантії, що ми не отримаємо в ЄС нову Угорщину?".

Можливість "орбанізації" України вбачається як чи не головна засторога серед європейських політиків-демократів.

Зараз важливо вирішити проблему так само швидко, як вона була створена.

А обіцянка Володимира Зеленського посилити незалежність антикорупційних органів показує, що голос громадян все ще має значення.

Докладніше – в матеріалі Сергія Солодкого Ризик "орбанізації": чим небезпечна для України втрата довіри ЄС.