Без майданів: як Румунії та Грузії вдається боротися з корупцією без НАБУ та САП

Два успішних кейси боротьби з корупцією на пострадянському просторі.

Або простіше, чому б не зробити роботу над помилками чи просто вивчити чужий досвід?

Румунія

В країні було створено свої аналоги НАБУ і САП, також під кураторством США. Але з однією відмінністю. Головна антикорупційна стаття Румунії — не корупція і кримінал, а конфлікт інтересів. Вироки — в абсолютній більшості 1-2 роки умовно без права займатися політикою. Таким чином було позбавлено права на політичну діяльність понад 2 тисяч чиновників та політиків. При цьому антикорупціонери не лізли особливо в бізнес (!) і не ламали його, бо це робочі місця і податки. Плюс зупинка інвестицій.

Але крім цього, був іще один найголовніший елемент всієї цієї конструкції: договір частини еліт та частини контреліт про те, що вони легітимізують боротьбу з корупцією і не повертаються до старих схем. В певний момент попередня влада спробувала відкотити всі ці речі назад, але їм це не вдалося — і досі існує договір еліт про незмінність правил гри.

Грузія

Головним гальмом Грузії часів Саакашвілі була система корупції та вуличного розбою, яка контролювалася злодіями в законі. Тоді Каха Бендукідзе запропонував план дій, який став таким собі договором правлячої еліти про нові правила гри. І з цим договором змушена була змиритися тодішня опозиція. За гроші США вдалося на 100% оновити поліцію. Також було прийнято закон (явно неєвропейський) про повну зачистку такого явища, як злодії в законі, й протягом року планомірно зачищався криміналітет. Окрім того, було введено цілу низку новацій з відсторонення людини від чиновника. При цьому відкривалися всі шлюзи для легального бізнесу, включно зі зниженням податків відразу після війни 2008 року. Бо, як казав тоді Бендукідзе — ми маємо мати податки нижчі за російські, щоб бути конкурентними й запустити бізнес всередині Грузії. За 6 років було подолано низову і серединну корупцію повністю.

З приходом Іванішвілі, попри зміну зовнішньополітичного вектора, антикорупційні надбання Саакашвілі не переглядалися новою командою, яка залишила незмінним попередній пакт еліт.

Висновки:

1. Інклюзивні інституції не працюють без пакту еліт про правила гри та незмінність правил гри.
2. Дискутуючи про ці правила гри та про договори еліт, і грузини, і румуни багато говорили про те, що справжніх еліт у них немає. Але еліти є такими, якими вони є.
3. Цей пакт не працює без відкриття шлюзів для бізнесу (не тільки свого і підконтрольного).

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Монополія на мораль: як історія з НАБУ показала ціну правди в Україні