/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F5441004edb14e1d0e5efd329a3b5017c.jpg)
У НАЗК назвали 10 корупційних ризиків під час відновлення
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Національне агентство визначає сферу відновлення як таку, що потребує особливої уваги. Ще минулого року НАЗК удосконалило свою структуру, створивши окремий підрозділ для реалізації антикорупційної політики у цій сфері. У межах дослідження наші фахівці разом з партнерами визначили найпоширеніші корупційні ризики у сфері відновлення та напрацювали рекомендації щодо їх усунення», — зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик.
Він також наголосив, що наразі процес відбудови та відновлення України внаслідок збройної агресії РФ є одним із ключових напрямів державної політики, «водночас ця сфера лишається критично вразливою до корупційних проявів».
За його словами, виконання рекомендацій дасть змогу усунути основні ризики та підвищити прозорість і ефективність проєктів відновлення.
Експерти визначили 10 ключових корупційних ризиків, які можуть сприяти вчиненню правопорушень на різних етапах.
Перший ризик стосується відсутності чітких критеріїв та надмірна дискреція у процесі відбору і пріоритизації проєктів призводить до неефективного розподілу коштів та корупційних зловживань. Відсутність прозорих і чітко визначених критеріїв відбору проєктів для фінансування у сфері відновлення підвищує ризики неефективного розподілу коштів та створює можливості для корупційних зловживань. Без належного контролю за процесом відбору важко забезпечити справедливий доступ до фінансування для всіх учасників.
Другий ризик пов’язаний з відсутністю комплексного законодавчого регулювання у сфері відновлення підвищує ризики зловживань та суб’єктивного прийняття рішень під час реалізації експериментальних проєктів. Зазначається, що здійснення відновлення через експериментальні проєкти без належного законодавчого регулювання може призвести до суб’єктивного прийняття рішень, що створює корупційні можливості та ризики неефективного використання ресурсів. Відсутність єдиної стратегії для таких проєктів ускладнює їх належний контроль та координацію.
Третій ризик - недосконалий контроль за якістю проєктної документації призводить до необґрунтованого завищення вартості будівництва та зниження конкуренції. Відсутність ефективного контролю за проєктною документацією та її відповідністю технічним і нормативним вимогам веде до необґрунтованого завищення вартості будівництва і зниження рівня конкуренції на ринку. Це сприяє зловживанням з боку проєктувальників і замовників, що може призвести до великих фінансових втрат.
Четвертий ризик - відсутність законодавчо визначеної процедури аналізу цін на будівельні матеріали та належного контролю з боку замовників спричиняє завищення очікуваної вартості об’єктів відновлення. Це значно підвищує ризик корупційних практик і неефективного використання бюджетних коштів.
П’ятий ризик - недоліки в організації надання супутніх послуг під час будівництва об’єктів, які призводять до встановлення їх завищеної вартості та неправомірного витрачання бюджетних коштів. Зловживання у сфері технічного нагляду та консалтингових послуг може значно збільшити вартість проєктів.
Шостий ризик - юридична невизначеність у проведенні закупівель без електронної системи. Юридична невизначеність вимог до обґрунтування необхідності проведення закупівлі без застосування електронної системи (укладення прямих договорів) спричиняє непрозорість та зловживання під час використання бюджетних коштів.
Сьомий ризик - це необґрунтовані кваліфікаційні критерії та перешкоди у доступі до інформації, що знижують конкуренцію та сприяють зловживанням державними коштами. Надмірно жорсткі кваліфікаційні вимоги або несвоєчасне оприлюднення тендерної документації знижують конкуренцію на ринку та створюють можливості для маніпуляцій і фаворитизму, що призводить до витрат з державного бюджету без належної економії.
Ще один ризик пов’язано з відсутністю дієвого контролю за процедурою зміни істотних умов договорів підряду, що призводить до необґрунтованих витрат бюджетних коштів і зниження якості робіт.
Водночас є ризик щодо неінтегрованої системи електронного обліку за будівельними роботами. Відсутність інтегрованої системи електронного обліку розрахунків за виконані будівельні роботи створює можливості для завищення вартості таких робіт, безпідставного включення до їх вартості ПДВ та маніпуляцій з черговістю оплат.
Десятий ризик - відсутність державного архітектурно-будівельного контролю за виконанням об’єктів для відбудови, що створює ризик порушення будівельних норм та корупційних зловживань. Мораторій на державний архітектурно-будівельний контроль під час воєнного стану збільшує ризик порушення будівельних норм і створює сприятливі умови для корупційних зловживань у процесі відновлення інфраструктури. Це ставить під загрозу безпеку та якість будівництва, а також підриває довіру до процесів відновлення.
На основі проведеного аналізу фахівці розробили рекомендації стратегічного характеру щодо вдосконалення нормативно-правової бази, механізмів управління та процедур контролю.
«Очікуємо, що результати цього аналізу будуть використані органами державної влади, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами в подальшому стратегічному плануванні. Ми готові сприяти впровадженню рекомендацій і обміну кращими міжнародними практиками у сфері запобігання корупції під час відбудови», — зазначив старший радник з питань Центральної та Східної Європи Базельського інституту управління Юхані Гроссман.
Дослідження було проведено фахівцями Національного агентства з питань запобігання корупції спільно з Державною аудиторською службою України, Базельським інститутом управління за підтримки Швейцарії.
Як повідомляв Укрінформ, Японія продовжила Проєкт екстреного відновлення України до кінця березня 2027 року.

