Названо 6 особливостей винищувачів, про які ви могли не знати

Інженери давно вийшли за рамки очевидних характеристик для винищувачів, щоб дати пілотам інструменти для виживання і перемоги.

Як написало Wionews, за успішністю тієї чи іншої моделі винищувача стоять приховані особливості та геніальні системи, про які багато хто, і навіть любителі авіації, рідко чули. Деякі з них з'явилися через необхідність, інші - завдяки тривалим випробуванням і бойовому досвіду.

"Від голосового управління радаром до надувних подушок безпеки під час посадки - інженери вже давно виходять за рамки очевидних характеристик, щоб дати пілотам інструменти для виживання та перемоги", - зазначили оглядачі видання і назвали шість дивовижних, але маловідомих особливостей винищувачів.

Катапультні крісла з викиданням донизу

Більшість катапультних систем запускають пілотів догори, але такі літаки, як B-52 Stratofortress і ранній Lockheed F-104 Starfighter, використовували крісла з викиданням донизу. Це було необхідно для бомбардувальників із місцями екіпажу на нижній палубі або тісними кабінами, де вихід нагору був заблокований. Такі крісла можна було безпечно використовувати тільки на достатній висоті та швидкості.

Системи посадки з надувними подушками безпеки

Радянський винищувач Як-38 "Форджер", один із перших винищувачів вертикального зльоту і посадки, мав під фюзеляжем велику надувну подушку безпеки як аварійний резерв. У разі відмови двигунів вертикальної посадки пілот міг розкрити цю подушку за кілька секунд до приземлення, щоб пом'якшити удар. Хоча в експлуатації вона застосовувалася рідко, але показала особливу небезпеку вертикального польоту і те, на що інженери йшли заради захисту пілотів.

Радар із голосовим управлінням

Задовго до появи сучасних голосових помічників британський Panavia Tornado ADV впровадив систему прямого голосового управління. Це давало змогу пілотам віддавати обмежені голосові команди для перемикання режимів радара, не забираючи рук з пульта управління. Під час перехоплень на високій швидкості економія кожної секунди мала значення, і ця система допомагала знизити навантаження на кабіну і зберігати концентрацію пілота.

Покриття і фарба, що поглинають радіовипромінювання

Конструкція малопомітності - це не тільки незграбні форми. Літак F-117 Nighthawk став піонером у використанні матеріалів, що поглинають радіосигнал, для зниження виявлення, а пізніші винищувачі, такі як F-35, удосконалили цю технологію, застосувавши композитну обшивку, що поєднує в собі структуру і властивості, що поглинають радіосигнал. Ці матеріали допомагають скоротити дальність виявлення радарів, даючи пілотам тактичну перевагу для нанесення удару першими.

Автоматичні системи запобігання зіткненням із землею

З 2014 року такі винищувачі, як F-16, отримали систему Auto-GCAS, яка визначає момент зіткнення літака із землею і автоматично видає команду на відновлення. До 2020 року вона врятувала щонайменше 10 пілотів, які втратили ситуаційну орієнтацію або втратили свідомість. Ця система демонструє, як цифрові технології безпеки можуть допомогти, коли одних лише людських рефлексів недостатньо.

Можливість всеракурсного наведення ракети

Ранні ракети з тепловим наведенням могли захоплювати цілі тільки за гарячими вихлопними газами ворожих літаків, перебуваючи позаду. Сучасні ракети, такі як AIM-9X і європейська IRIS-T, можуть захоплювати цілі практично під будь-яким кутом, навіть під час зустрічних прольотів.

Такий підхід змінив повітряний бій, зробивши небезпечним для винищувачів супротивника наближатися з будь-якого напрямку, а не тільки ззаду.