За кущами вже не видно пам'ятника: як виглядає зараз могила поета Дмитра Білоуса

Дмитро Білоус був відомим українським поетом, перекладачем і публіцистом, який писав вірші як для дорослих, так і для дітей. Його не стало у 2004 році у Києві. Поету було 84 роки. Нещодавно ми розповідали, якою була доля відомої поетеси Олени Теліги, яка загинула у 35 років.

"Телеграф" розкаже більше про творчість поета, його найвідоміші вірші, а також де похований.

Що відомо про Дмитра Білоуса

Білоус народився у 1920 році в селі Курмани, що зараз є частиною Сумської області. Він з'явився на світ десятою дитиною у сім'ї. З дитинства Дмитру прищеплювали любов до української мови та літератури та читали "Кобзаря" Тараса Шевченка.

Дмитро навчався на робітничому факультеті при дитячій трудовій комуні імені Фелікса Дзержинського. Паралельно він працював на електрозаводі. У 1938 році Білоус вступив на філологічний факультет Харківського університету. Під час навчання почалась Друга світова війна, і Дмитро вступив у Червону армію.

Отримавши поранення, Дмитро лікувався в шпиталі Красноярська. Одужавши, Білоус влаштувався у редакцію радіостанцій "Радянська Україна" і "Партизанка" в Москві, які мовили для партизанів і людей на окупованих українських територіях. Паралельно писав гуморески для радіожурналу "Сатиричний залп" та створював вірші для партизанських листівок.

Після закінчення Другої світової війни поет повернувся до Києва. Там він закінчив філологічний факультет Київського університету, зокрема аспірантуру в 1948 році. З 1947 року він став членом Спілки письменників України, а з 2000 року — почесним академіком Академії педагогічних наук України.

У 1947-1951 роках Білоус був заступником редактора журналу "Дніпро". У 1958 році поет поїхав у відрядженні до Болгарії, де опановував болгарську мову і літературу. У 1968-1976 роках Дмитро був відповідальним секретарем комісії Спілки письменників України, а після цього очолив комісію художнього перекладу.

Білоус запам'ятався тим, що створював патріотичні, ліричні та дитячі вірші, а також оспівував українську мову. Найвідомішими стали такі збірки: "Добрим людям на здоров'я, ворогам — на безголов'я", "Упертий Гриць", "Тарасові жарти", "Іде Тарас по Україні" (збірки про Тараса Шевченка), "Диво калинове. Чари барвінкові", "Хто подбає про плем'я молоде, незнайоме?", "За Україну молюся".

Могила Дмитра Білоуса

Поета не стало у 84 роки у 2004. Його поховали в Києві на Байковому кладовищі, на ділянці № 49б. Білоусу встановили кам'яний пам'ятник з барельєфом, на якому написані його особисті дані.

У липні 2025 року блогер Владислав Тимошенко на своєму Youtube-каналі показав, який вигляд має могила поета. Місце поховання поросло кущами й деревами, які заступають пам'ятник. Очевидно, за могилою Білоуса ніхто не доглядає, адже вона має занедбаний вигляд.