Учені нарешті знайшли мільйони тонн зниклого пластику

Де ховається весь "зниклий" пластик?

Як відомо, щорічно у світові океани потрапляють мільйони тонн пластикових відходів, але на поверхні виявляють лише незначну частину цього сміття. Ми добре знаємо про велику сміттєву пляму, що плаває гігантським островом посеред океану, про завалені пляшками прибережні зони, про пластикові пакети в глибоководних каньйонах тощо. Але цього недостатньо, адже підрахунки завжди показували, що має бути більше. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, нарешті проливає світло на цю таємницю, пише 24 Канал.

Вчені з Королівського інституту морських досліджень Нідерландів (NIOZ) та Утрехтського університету підрахували, що лише в Північній Атлантиці плаває близько 27 мільйонів тонн нанопластику – найдрібніших частинок розміром менше одного мікрометра. Ця кількість значно перевищує масу всіх видимих макро- та мікропластикових забруднень у всіх океанах світу разом узятих. Відкриття дає важливу відповідь на питання, куди зникає пластик: він усе ще на місці, просто значна його частина перетворюється на невидимі оку частинки.

Для дослідження вчені збирали зразки води в 12 різних місцях Атлантичного океану, відфільтровуючи все, що більше одного мікрометра. Потім, за допомогою мас-спектрометрії, вони проаналізували молекулярний склад залишків і екстраполювали отримані дані на весь Північноатлантичний регіон.

• Ці наночастинки потрапляють в океан різними шляхами: через річки, з дощем та навіть просто з повітря.
• Також вони утворюються безпосередньо в океані, коли більші пластикові уламки розпадаються під дією сонячного світла та хвиль.

Наслідки такого забруднення можуть бути катастрофічними для всієї планети. Через свій мікроскопічний розмір нанопластик здатний проникати глибоко в живі організми, включаючи тканини мозку людини. Оскільки ці частинки тепер повсюдно присутні в океанах, вони неминуче проникають у всі ланки харчового ланцюга – від бактерій до риб і людей.

Важливо зазначити, що "пластиковий парадокс" ще не вирішено остаточно, оскільки в зразках не були виявлені деякі поширені види пластику, як-от поліетилен та поліпропілен. Однак і цих даних достатньо, щоб зрозуміти весь жах ситуації, в якій ми опинилися: якщо лише Північна Атлантика утримує 27 мільйонів тонн нанопластику, то скільки ж його міститься в решті океанів по всьому світу?