/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fd9aae5c0d751002a49fc43b12d63a9ca.jpg)
Резонансний закон №12414 підписано: чи втратить Україна підтримку Заходу через удар по НАБУ і САП
Володимир Зеленський підписав закон, що змінює баланс сил у боротьбі з корупцією — генпрокурор отримує контроль над НАБУ та САП. Це спричинило протести, критику Заходу й заяви про згортання реформ. Фокус з'ясовував, хто зацікавлений у зміні повноважень антикорупційних органів і як це вплине на європейське майбутнє України.
Президент України Володимир Зеленський 22 липняпідписав законопроєкт №12414. Правки до нього обмежують повноваження НАБУ та САП. Зокрема генеральний прокурор отримує право вилучати будь-яке провадження НАБУ та передавати його іншим правоохоронним органам. Також генпрокурор може давати обов'язкові письмові вказівки детективам НАБУ. Керівник САП втрачає право самостійно входити до груп прокурорів, а всі рішення САП і НАБУ мають погоджуватися з генеральним прокурором.
Новий закон спричинив перші масові акції протесту з початку повномасштабної війни. Вони почалися в вечері 22 липня і тривають досі.
Низка народних депутатів України готуютьконституційне подання щодо оскарження цього закону.
Зовнішньополітичні відомства Німеччина та Франція вже негативно відреагували на скандальний закон щодо НАБУ та САП.
"Незалежність та сила антикорупційних інститутів України були ключовими факторами реформ останніх років. Україна й надалі буде оцінюватися за їхнім прогресом", – заявили у МЗС Німеччини.
Французький міністр закордонних справ Бенджамін Хаддад зауважив, що ситуацію ще можна врятувати.
"Ще не пізно повернутися до цього. Ми будемо надзвичайно пильними щодо цього питання", — додав він.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередила владу України про негативний вплив ситуації навколо антикорупційних органів на оборонні інвестиції та фінансування відновлення.
Обмеження незалежності САП і НАБУ: чому змінили повноваження антикорупційних органів
На думку учасника російсько-української війни, громадського активіста, юриста Олега Симороза, ініціатива щодо обмеження повноважень НАБУ і САП виходить від найближчого оточення президента України, яке, за його словами, "погрязло в корупційних скандалах і провадженнях". Це, зокрема колишні віцепрем'єр-міністри України Олексій Чернишов та Ольга Стефанішина, нинішній голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко та інших діячів, які є частиною президентського оточення і фігурують у корупційних справах. Ці особи, за словами Симороза, стали об'єктом розслідувань, але замість боротьби з корупцією влада обрала інший шлях.
"Президент вирішив не дотримуватися нульової толерантності до корупції, а впливати на провадження проти свого оточення, розвалювати їх і демонструвати суспільству, що нібито жодних проваджень немає. Теза "немає проваджень, немає вироків, отже, немає корупції" є улюбленим аргументом корупціонерів та їхніх покровителів. Такий підхід, є антидемократичним і підриває довіру до влади", — каже Фокусу Симороз.
Юрист розкритикував спосіб, у який було ухвалено правку. За його словами, замість дотримання парламентського регламенту та проходження повноцінної процедури розгляду законопроєкту, правку було внесено в обхід стандартних механізмів. Зокрема правку народного депутата від "Слуги народу" Максима Бужанського додали до законопроєкту, що стосується зниклих безвісти.
"Ця правка забирає повноваження, які робили НАБУ і САП незалежними органами, здатними самостійно ухвалювати рішення щодо юрисдикції, проваджень, підозр, гласних і негласних слідчих дій. Тепер усі ці дії необхідно погоджувати з генеральним прокурором, який є "людиною президента". Крім того, правка дозволяє забирати кримінальні провадження з НАБУ, що підриває всю антикорупційну систему", — зазначив Симороз.
Як приклад він навів історію часів генеральної прокурорки Ірини Венедіктової, коли кримінальне провадження проти заступника голови Офісу Президента Олега Татарова було вилучено з НАБУ. Татаров, за словами Симороза, мав підозру у корупційних схемах, пов'язаних із забудовником Микитасем, для якого він працював адвокатом. Провадження передали Службі безпеки України, яка згодом його закрила.
Симороз назвав ухвалення правки "жахливою антидемократичною річчю", яка відкидає Україну від демократичних принципів. На його думку, такі дії влади свідчать про відхід від європейських цінностей і наближення до практик, характерних для Росії, що є особливо тривожним у контексті війни.
"Український парламент зробив крок у бік Росії, а не цивілізованого світу", — заявив він.
Нове підпорядкування НАБУ та САП — логічне рішення?
Політичний експерт Олексій Голобуцький зазначив, що рішення щодо скорочення незалежності САП та НАБУ було логічним з огляду на нинішню політичну кон'юнктуру, де більшість інститутів перебувають під контролем влади. Незалежність цього органу, попри тиск, залишається ключовим фактором, який і пояснює ухвалення правки.
На думку засновника видання "Наші Гроші" Юрія Ніколова, обмеження повноважень НАБУ і САП відбулося через те, що НАБУ почало розслідування проти фірм партнерів найближчого оточення президента України Володимира Зеленського, а самому співвласнику Студії "Квартал 95" Тимуру Міндічу начебто готувалась підозра через виробництво дронів.
"Я не шучу. Всі дотичні до цієї сфери знають за якими юробличчами скриваються високомаржинальні секрети. Але це непрілічно говорити вслух, бо Путєн дізнається і нападе. Не знаю, чи знають про це на Заході, у якого Зеленський просить гроші для українських виробників зброї, щоб оплатити наш захист і гешефт корєшей" — пише Ніколов (початкова орфографія збережена).
Своєю чергою голова Служби безпеки України Василь Малюк, зазначив, що цей законопроєкт був прийнятий, щоб уникнути дублювання функцій у системі органів прокуратури.
"Ми живемо в правовій державі. Є основний закон — Конституція. За Конституцією Генеральний прокурор у нас в країні один. Не може бути дублювання в цьому питанні", — відмітив очільник СБУ.
Також коментуючи операцію СБУ та ОГП щодо Національного антикорупційного бюро, Малюк зазначив, що вона проводиться задля очищення структури від ворожих російських елементів.
"Очищення, яке ця структура зараз проходить, — це великий плюс. Я впевнений, вони зможуть вжити для цього необхідних заходів, а ми їм будемо допомагати, щоб у майбутньому уникнути подібних злочинних проявів. Для нас немає винятків, ми будемо й надалі викорінювати ворожий вплив будь-де", — сказав Малюк.
САП і НАБУ під Генпрокурором: що буде далі
Щодо перспектив оскарження цього рішення, Голобуцький висловив упевненість, що спроби оскарження будуть.
"Звичайно, оскаржувати будуть. Однак подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від двох факторів: суспільного резонансу та позиції західних країн. Саме ці два елементи визначатимуть, чи вдасться зберегти дію правки, чи вона буде скасована", — додав Фокусу політолог.
Він підкреслив, що сучасна політична ситуація в Україні характеризується високим рівнем централізації влади. За таких умов, за його словами, чекати проривів чи якісних змін у системі не доводиться. Єдиним драйвером змін може стати суспільний тиск, підкріплений підтримкою міжнародних партнерів.
Водночас Голобуцький звернув увагу на складність позиції західних країн, зокрема європейських партнерів України. З одного боку, Захід зацікавлений у підтримці України як країни, що виконує роль бар'єра проти Росії.
"Європейцям потрібна Україна, яка протримається як бар'єр проти Росії хоча б рік-два-три. У цьому контексті питання внутрішньої демократії чи відповідності європейським стандартам права відходять на другий план. Західні партнери, можуть закривати очі на певні недоліки, якщо Україна продовжує виконувати свою геополітичну роль. Поки немає провалів на фронті, а влада демонструє, що Україна стримує Росію, питання правового характеру стають другорядними", — вважає експерт.
Проте він також вказав на іншій сценарій розвитку подій. Західні країни, зокрема європейські, можуть бути обережними у підтримці України, якщо її дії суперечать демократичним принципам. За його словами, європейські виборці дедалі частіше звертають увагу на те, чи відповідає Україна стандартам демократії та верховенства права. Якщо країна сприйматиметься як така, що відходить від цих принципів, це може ускладнити подальшу підтримку.
Голобуцький зізнався, що більше схиляється до песимістичної точки зору, особливо щодо позиції європейських країн.
"На жаль, я схиляюся до думки, що для Європи важливіша стабільність України як бар'єра, ніж її демократичний розвиток. Це прагматичний підхід, який диктується геополітичними реаліями. Європейські лідери, ймовірно, надаватимуть перевагу стабільності над ідеологічними принципами, якщо це відповідатиме їхнім стратегічним інтересам", — підсумував експерт.
Симороз також звернув увагу на міжнародну реакцію. За його словами, європейські партнери України вже висловлюють негативне ставлення до таких рішень.
"Це має негативну реакцію від наших міжнародних партнерів, і це відкидає нас від демократичних ініціатив. Підтримка Заходу є критично важливою для України, але подібні дії влади можуть ускладнити її отримання", — підкреслив актівист.
Раніше Фокус розбирав, що стоїть за законопроєктом №12414, та чим може обернутися перезавантаження антикорупційної системи для України.
Також Фокус писав, що Володимир Зеленський, коментуючи підписання законопроєкту №12414, заявив, що антикорупційна інфраструктура продовжуватиме роботу, "тільки без російських впливів".

