Павуки насправді прийшли з океану: знайдено доказ віком 500 млн років

Новий аналіз викопних решток, проведений дослідниками з Університету Аризони й коледжу Лайкомінг у США, а також Королівського коледжу в Лондоні, виявив разючу схожість між мозком морських членистоногих і сучасних павукоподібних, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Спірна еволюція павуків

За словами дослідників, відкриття зачіпає спірну тему еволюційного походження павуків та їхніх найближчих родичів.

Сьогодні майже всі павуки, скорпіони, кліщі та іксодові кліщі ведуть наземний спосіб життя. У результаті переважає думка, що ці павукоподібні походять від спільного наземного предка. Звідки взявся цей предок, на жаль, все ще залишається загадкою. Наземні павукоподібні пов'язані з іншими океанічними хеліцеровими, такими як морські павуки та мечохвости, але палеонтологічний літопис дуже фрагментарний.

За словами співавтора нового дослідження, нейробіолога Ніколаса Штраусфельда з Університету Аризони, досі вчені ведуть запеклі суперечки щодо того, де й коли вперше з'явилися павукоподібні, які хеліцерові були їхніми предками, а також були вони морськими чи напівводними.

Перехід з моря на сушу — великий крок для маленької істоти, незалежно від того, скільки в неї ніг. Найдавнішими рештками павукоподібних визнано скам'янілості скорпіона віком 430 мільйонів років — він мешкав на суші. Однак нові дані вказують на те, що павукоподібні, ймовірно, почали свій шлях задовго до цього.

Перші павуки на Землі

Зовні Mollisonia symmetrica може виглядати не дуже схожою на павука, скоріше на мокрицю з пучком маленьких ніжок. Раніше їх вважали предком мечохвостів, але тепер, за допомогою світлової мікроскопії, вчені змогли отримати зображення центральної нервової системи скам'янілості й виявили щось цікаве.

Нервова система молісонії не була схожа на нервову систему мечохвоста, ракоподібного або комахи. Натомість схема розташування радіальних нервових центрів була перевернута назад, подібно до того, як це виглядає у павуків.

За словами Штраусфельда, мозок павукоподібних насправді не схожий на жоден інший мозок на Землі. Передбачається, що унікальна нервова система молісонії забезпечувала її численні ноги, а також два ротові апарати, схожі на клешні — на їхньому місці в сучасних павуків розташовані ікла.

Інший співавтор дослідження, еволюційний нейробіолог Френк Гірт із Королівського коледжу Лондона вважає, що цей важливий крок в еволюції, імовірно, властивий винятково павукоподібним. Крім того, вчені виявили у скам'янілості ділянки мозку, що відповідають сучасним видам.

Автори дослідження також провели статистичний аналіз і виявили, що в пакоподібних, імовірно, не випадково розвинулися структури, подібні до Mollisonia — припускають, що вони були успадковані.

Якщо команда має рацію, це поміщає Mollisonia в основу групи павукоподібних, роблячи її спорідненою з мечохвостами та морськими павуками. Це ще належить довести, але, можливо, що унікальна структура мозку, спостережувана у Mollisonia, допомогла її пізнішим нащадкам вижити на суші.

Раніше Фокус писав про те, що NASA відправило двох павуків у космос: чого вони навчилися, перебуваючи на міні-космічній станції.