Дронова революція і на фронті, і в навчальних класах
Дронова революція і на фронті, і в навчальних класах

Дронова революція і на фронті, і в навчальних класах

Дронова революція і на фронті, і в навчальних класах

Міністерство освіти і науки змінило Типовий перелік обладнання для осередків «Захисту України». Це сталося після того, як ZN.UA у матеріалі «Майбутнє армії на паузі» звернуло увагу на ту архаїку, з допомогою якої нагорі пропонують вчити молодь військової справи, й водночас на відсутність новітніх технологій, приміром тепловізорів чи дронів. Можна було б порадіти, що чиновники дослухаються до суспільства. Але зміни в Типовому переліку виявилися декоративними.

«Іграшкові» знання

У той час, як тривала підготовка до старту програми «Захист України» влітку 2024-го, українські захисники на фронті вже нищили десятки тисяч одиниць ворожої техніки FPV-дронами. Кількість уражень саме безпілотниками постійно зростала, й на початок поточного року на деяких ділянках лінії боєзіткнення 80% знищень були саме за FPV. У березні, приміром, за словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Сили безпілотних систем ліквідували 77 тисяч цілей. Такі реалії волають про те, що слід швидко зміщувати акценти у військовій підготовці, акцентуючи увагу саме на БпЛА.

Очікувалося, що в освітній системі, яка готувалася відновити військову підготовку, з’явиться саме те, що зараз стримує ворога. Те, що насправді змінило розстановку сил у війні. Однак спочатку до Типового переліку вписали бутафорію — Tiny Woop — гру пілотів БпЛА. Хоча ту ж зброю на «Захисті України» вивчають, використовуючи масо-габаритні макети — справжні деактивовані заводські зразки АК-47, його модифікацій і різних марок пістолетів. Тоді чому ж замість реальних дронів підсунули імітацію?

Знадобився рік, щоб нагорі переусвідомили безперспективність «іграшкових знань» і дещо скоригували перелік, додавши до нього справжній так званий 7-дюймовий FPV-дрон, який наразі є одним із найбільш використовуваних у реальних бойових діях, особливо проти піхоти ворога. Бо у «сімки» майже ідеальне співвідношення вантажопідйомності, маневреності і дальності польоту.

Оновлений Типовий перелік міг запустити дронову революцію у військовій підготовці молоді, але… Знову лихий попутав чиновників, і вони викотили «умову», яка все множить на нуль. 7-дюймовий дрон назвали «демонстраційним обладнанням» і в описі його комплектації вказали, що замість реальної батареї живлення має бути макет. Перелік для осередків «Захисту України» більшість навчальних закладів сприймають, як вказівку до дії, і не відходять від неї ні на крок. Тож можна бути певним, що 7-дюймові квадрокоптери не літатимуть, а молодь і далі вивчатиме особливості управління реальним дроном по відео з YouTube і на симуляторах. Зрозуміти, як поводиться у повітрі повноцінний FPV, керуючи іграшковим Tiny Woop, неможливо.

Утім, серед осередків з’являються винятки, які ризикнули відступити від Типового переліку і проявили певну ініціативу. Як кажуть самі тренери «Захисту України», ініціатива — річ, за яку можуть і покарати. Але наразі це те, що може допомогти зламати недалекоглядність чиновників.

У Білогородському ліцеї №1 (Київщина), на базі якого створено осередок «Захисту України», майже дивом працює повноцінний дроновий вишкіл. Теорія плюс практика на симуляторах — саме собою. Та найголовніше — в ліцеї вчать літати на справжніх 7-дюймових FPV. Для польотів отримують дозволи у компетентних структурах і тренуються на власному ж стадіоні. І дронів в осередку не один, а аж 12. Це дає можливість кожному учню в класі протягом дня військової підготовки отримати плюс-мінус дві години практичних польотів на «сімці».

Директорка ліцею Інна Петровська розповідає, що роботу з повноцінними дронами осередок запустив ще з лютого цього року. На той час Типовий перелік пропонував готувати майбутніх «іграшкових» військових, адже вчитися на того ж таки пілота БпЛА треба було на дрібнольотах — «вупах».

«До нас приїжджають на військову підготовку 199 дітей з десятих класів і 158 з одинадцятих. Діти дуже мотивовані й дуже люблять цей предмет. Я бачу його взагалі на перспективу як профільний. Тому що бути військовим сьогодні — це професія», — каже Інна Петровська. І додає: «Якби ж було більше часу на це».

Встигнути за дев’ять днів

В осередках «Захисту України» викладаються на повну, щоб бодай трохи підкувати молодь у військовій справі. Але загалом підготовка лишається дуже поверхневою. Проблема — час. Його за програмою навчання відвели мінімум. А більше й не буде, оскільки осередків створено по мінімуму — один на 5–10 навчальних закладів. Кожен пропускає через себе 300–400 учнів щомісяця.

Цікаві пріоритети нагорі: торік на утримання доріг, за даними моніторингового порталу DoZorro, витратили 59,7 млрд грн. А на військову підготовку молоді — на створення осередків «Захисту України» — 1,74 млрд грн. Та ще й цю суму розтягнули і на поточний рік. Схоже, що майбутнє захисту нашої держави поки не в пріоритеті.

Директорка Звенигородського ліцею (Черкащина) Оксана Волощук переконана, що в нинішніх умовах навчити молодь військової справи вкрай складно. Кожен клас протягом місяця має лише шість годин навчання, і при цьому ще й нагорі пропонують вчитися на «демонстраційному обладнанні».

«На базі нашого осередку працюють десять шкіл, це понад 300 учнів. Уявіть, що дрон — це річ, яку ви вперше бачите. Чи достатньо буде один раз на місяць, щоб ця річ вам потрапила в руки на 15 хвилин? Бо клас — це 25–30 учнів. Треба змінювати програму. І треба, щоб цей безпілотник був не один на клас. Інтерес дітей до «Захисту України» дуже високий. Мотивація максимальна», — розповідає Оксана Волощук.

Вона також звернула увагу на те, що у військовій підготовці є те, без чого можна було б обійтися і можна було б використати цей час на вивчення БпЛА.

«Програма дуже недопрацьована. В ній є багато зайвого. Мені шкода і дітей, і викладачів, яким доводиться витрачати на це час. Натомість на вивчення FPV, до яких інтерес просто шалений, часу обмаль. Неможливо вивчити БпЛА за місяць і потім не повертатися до цієї теми. Програма має бути складена так, щоб такі теми постійно повторювалися протягом року, щоб учні могли згадувати й повторювати здобуті знання», — пояснила Оксана Волощук.

Програма «Захист України» — це шість модулів (навчальних підпрограм), які треба пройти протягом дев’яти місяців начального року. Кожного місяця один клас одного навчального закладу має лише один день (шість годин) на все про все. З вересня МОН вирішило трохи збільшити час — до восьми годин. Загалом упродовж року на кожен модуль піде 12 годин.

В осередках намагаються оптимізувати час — швидше пройти одні модулі та зекономити години для інших. Викладач «Захисту України» Білогородського ліцею Дмитро Малий каже, що є модулі, наприклад такмед, для яких треба мінімум два дні на клас — один на теорію і ще один на практику. А щодо дронів, то тут часу абсолютний дефіцит.

«Щоб навчитися керувати FPV на середньому рівні, потрібно годин 200. Тому в нинішніх умовах можна говорити лише про якісь дуже базові навички. Ми тільки симулятори проходимо два місяці. Лише потім практика на реальних дронах», — пояснює Дмитро Малий.

В осередках «Захисту України» одностайні в одному — програму треба змінювати. Передусім розширювати можливості для молоді вчитися. Не зайвим буде десь знайти ще 1,74 млрд грн, аби додатково відкрити ще стільки ж осередків (наразі це 1200) і в такий спосіб зменшити навантаження на ті, які вже діють. Тоді молодь зможе готуватися захищати Україну вже аж два дні на місяць.

Де взяти гроші? Запитання класичне. Можливо, поділиться дорожній фонд, для якого сума на «Захист України» — це лише якихось 3%, якщо рахувати з показників минулого року. Та усього цього точно не станеться, якщо в головах нагорі не зміняться пріоритети.

Джерело матеріала
loader