/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F68%2F2bf61266e5ee315f33aff85aa491ff13.jpg)
Мито на сою та ріпак: Зеленського просять про вето на закон і діалог з бізнесом
Мито на сою та ріпак: Зеленського просять про вето на закон і діалог з бізнесом
Компанія «НІБУЛОН» звернулись до Президента України Володимира Зеленського з проханням скористатися правом вето щодо ухваленого Верховною Радою законопроєкту №13157, який, серед іншого, передбачає запровадження 10-відсоткових експортних мит на сою та ріпак.
Як говориться у повідомленні компанії, впровадження мит у такій формі та в обхід встановлених правових процедур підриває основоположні принципи правової держави, ставить під сумнів передбачуваність державної політики, створює ризики для економічної стабільності та інвестиційної привабливості України.
«Ми просимо Вас скористатися своїм правом вето та відтермінувати набуття чинності норм щодо експортних мит до 01.01.2026. Це дозволить ініціювати публічний діалог із бізнес-асоціаціями, врахувати позицію учасників ринку та забезпечити відповідність законодавчих змін Конституції та принципам податкової стабільності», — пояснили в компанії.
Також в «НІБУЛОНі» обґрунтували причини звернення:
- Порушення Регламенту Верховної Ради. Поправки щодо експортних мит були включені в законопроєкт, що не має відношення до теми регулювання експорту. Відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВРУ, подібні зміни є неправомірними.
- Порушення принципу правової визначеності. Відповідно до ст.4.1.9 Податкового кодексу, податкові зміни не можуть набирати чинності раніше ніж за 6 місяців до нового бюджетного року. Запровадження мит уже цього літа суперечить нормам законодавства.
- Економічні наслідки для аграріїв. Падіння закупівельних цін внаслідок мит вдарить насамперед по малих і середніх фермерах. Згідно з розрахунками експертів, виграші переробки й бюджету не перекривають втрат агровиробників. Мита призведуть до скорочення сівби та вирощування сої й ріпаку в Україні, що, своєю чергою, зменшить експорт і валютну виручку. У цифрах це становить 280-670 млн грн втрат для держави.
- Негативний сигнал міжнародним партнерам. Порушення Угоди про Асоціацію з ЄС і принципів верховенства права створює іміджеві ризики. Україна має дотримуватись своїх міжнародних зобов’язань і забезпечувати прозорість та стабільність економічної політики.
- Потреба у справедливому і прозорому процесі. Такі важливі рішення мають прийматись через окремий законопроєкт із залученням бізнесу та з дотриманням Конституційних норм.

