/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fc02578ed1dc6277c801e7addd755a87f.jpg)
Зміна клімату вплинула навіть на тулуб людей: що в ньому змінилося
Крижана людина або Етці загинула понад 5 тис. років тому під час складного переходу через Альпи. Але її добре збережені останки продовжують допомагати вченим заглядати в минуле. Нещодавня реконструкція грудної клітки мумії вказала на одну особливість в еволюції людини.
Нещодавні дослідження грудної клітки "Хлопчика з Наріокотоме" з Кенії, припускали, що тонка грудна клітка сучасного H. sapiens є похідним станом. Іншими словами, це стан, який виникає або формується на основі іншого, вихідного стану. Але через те, що дослідники поки що не мають цифрової реконструкції грудної клітки викопних H. sapiens, невідомо, чи мала така форма грудної клітки у наших найближчих предків.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Communications Biology.
"Для розв'язання цієї проблеми ми спершу реконструювали грудні клітини решток з Назлет Хатер з Єгипту, рештки з археологічного пам'ятника Охало II в Ізраїлі, Дольні-Вестоніце в Чехії та Етці, знайденого в Альпах. Їхні скелети порівняли з 59 сучасними H. sapiens і трьома іншими викопними Homo", — пишуть автори дослідження.
Результати показали, що грудні клітини викопних H. sapiens мають типові для сучасних людей кулясті пропорції. Але вчені з'ясували, що розмір і форма грудних клітин людей залежить від клімату.
"Менші, циліндричні грудні клітини були в теплішому і помірному кліматі, що контрастувало з більшими і ширшими грудними клітинами в холоднішому кліматі", — йдеться в науковій статті.
Але грудна клітка Етці мала змішані риси, що, ймовірно, могло бути корисним під час сезонного перегону худоби в альпійські регіони. На основі цього вчені припустили, що такі анатомічні варіації людини могли залежати від клімату, в якому жили наші предки.
Наразі палеонтологічний літопис гомінінів пролив світло на безліч питань про еволюцію роду Homo аж до H. sapiens. Але залишалося одне важливе питання, що стосується пропорцій тіла сучасних людей. Вчені намагалися зрозуміти, чи є наш стрункий і витончений скелет примітивним, чи він еволюціонував і вдосконалився.
Перші реконструкції найповнішого з виявлених сьогодні скелетів H. erectus, або "Хлопчика з Наріокотоме", припускали струнку анатомію, що була схожа на сучасну. Тоді застарілою б вважалася кремезна і міцна структура, як у неандертальців.
Але результати останнього дослідження засвідчили, що струнка скелетна структура H. sapiens не є вершиною еволюції, а є простою адаптацією до зміни клімату, а також більш ефективного способу пересування. Ба більше, недавні дослідження сучасних людей виявили широтні відмінності в розмірах і формі грудної клітки.
"Тонкі грудні клітини, мабуть, унікальні для H. sapiens, але більш кремезні грудні клітини, подібні до тих, що трапляються в інших видів Homo, також є частиною варіацій, спостережуваних як у викопних, так і в сучасних H. sapiens", — підсумували вчені.
Нагадаємо, вчені пояснили, у чому різниця між нами і стародавніми людьми. Близько 300 000 років тому Homo sapiens виділився з довгої низки приматів, схожих на людей, і став першим повноцінним видом людини, що має здібності та винахідливість, які не мають собі рівних в історії Землі.

