У бригаді "Рубіж" назвали головний виклик у роботі з наземними роботизованими комплексами

Про це в ефірі 24 каналу зазначив офіцер бригади "Рубіж" НГУ Андрій Отченаш. Він пояснив, щоНРК можуть використовуватисядля знищення противника, а також застосовуватися в логістиці.

НРК дозволяють рятувати життя військовим

Він додав, що для армії України, яка за чисельністю, кількістю ресурсів і особового складу є в рази меншою, НРК мають стати основою. Тобто виносити поранених, доставляти воду, їжу, боєприпаси на позиції – усе це мають виконувати НРК.

У нас тотальний дефіцит особового складу, і це стосується абсолютно всіх Сил оборони України. Такі напрямки, як безпілотні авіаційні комплекси, мають бути забезпечені на 100%, адже значну частину роботи виконує велика кількість особового складу, водночас не перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення,|
– розповів Андрій Отченаш.

Він додав, що військові можуть перебувати в умовній безпеці, виконувати надзвичайно великий обсяг роботи та знищувати значну кількість противника. І водночас залишатися живими й неушкодженими. Життя військовослужбовців – це пріоритет номер один.

Потрібна велика кількість людей для НРК

Для роботи з НРК потрібна значна кількість людей. Двоє військових відповідають за доставлення наземного роботизованого комплексу до лінії бойового зіткнення. Ще двоє – пілоти, які безпосередньо керують НРК.

Окремі люди займаються завантаженням комплексу всім необхідним для виконання логістичних завдань. І це ще не повний перелік фахівців, які залучені до роботи з НРК.

У 2023-му році ми допомагали заносити боєприпаси побратимам, які стріляли з гранатомета на МК. Ти йдеш ці 1,5 кілометра – по відкритій місцевості, по болоту, дуже повільно, несучи величезну кількість боєприпасів. А це – чимала вага! Звісно, тебе може помітити противник. Нас обстрілювали з "Градів", мінометів, щоб знищити логістичні маневри. А зараз усе це робить один дрон,
– розповів Отченаш.

Він додав, що навіть якщо якийсь дрон буде знищений, хоч би й вартістю 500 000 гривень – це ніщо порівняно з людським життям. Жоден дрон не вартий загибелі військовослужбовця.

Також він зазначив, що, як і у випадку з FPV-дронами та всіма безпілотними авіаційними комплексами, найважче – це не керування дроном. Керувати дроном справді можна навчитися – це не так складно.

Найскладніше – це внутрішні компоненти наземного роботизованого комплексу. Адже для того, щоб НРК поїхав, потрібна велика кількість електроніки, прошивок, різних деталей.