Порівнюємо діалекти Донеччини та Буковини: які побутові слова впізнаєте ви

Як звучать звичні слова на діалектах Донеччини та Буковини, розповідає 24 Канал, посилаючись на блог Оксани Миколаївни.

Як у вас називають ці речі?

Діалекти мови часто називають суржиком, але це унікальна говірка, яка має глибоке коріння в українській мові та робить її незвичною і цікавою.

Блогер, мовознавиця та репетиторка української мови Оксана Миколаївна, разом з іншою блогеркою tutor_nessie, вирішили порівняти діалекти протилежних куточків України з яких вони родом. А саме Оксана Миколаївна з Донецької області, а співрозмовниця – гуцулка з Буковини. Чи різняться ці звичні слова вкрай до невпізнаваності, чи вдасться порозумітися у розмові дівчатам?

Ось які слова дівчата взяли для порівняння (далі: Донеччина – Д, Буковина – Б):

• Цуценя: Д – кутьонок (кутята, якщо багато); Б – кутюшка.
• Оладки: Д – оладики; Б – оладки.
• Сільськогосподарське знаряддя сапа: Д – тяпка; Б – сапка.
• Велосипед: Д – велик чи лайба; Б – велосипед чи ровер.
• Залізний кошик: Д – сапетка, Б – залізний кошіль.
• Обід чи перекус з собою: Д – тормозок; Б – відповідного слова не знайшлося.

Як розмовляє Буковина та Донеччина: дивіться відео

Що ще варто знати про діалекти?

24 Канал уже розповідав раніше про інші діалекти, зокрема, Полтавщини, Рівненщини та Львівщини, Закарпаття. Сьогодні маємо змогу почути і Донеччину

Донеччина. Діалект Донеччини сформувався під впливом українських степових говірок, російської мови та професійного жаргону (особливо шахтарського). Його часто називають суржиком, хоче це саме діалект. Фонетичними рисами його є:

• Вимова дієслів з м'яким закінченням: ходю, носю, робе.
• Змішування українських і російських граматичних форм – пєрєноска, трємпєль, брасматік.

Буковина. Цей діалект належить до південно-західного наріччя української мови. Він зберіг багато архаїчних форм і має вплив румунської мови.

Граматичними особливостями діалекту є:

• Вживання частки ся / си: си вмив, си вбрав
• Форми двоїни: дві руці, дві вікні.
• Ступені порівняння з май: май більший, май старший.
• лексичні запозичення з румунської мови: бриндза, сараку, матуша (старша жінка).

Діалекти ніби мовні портали у світ регіональної ідентичності. Вони не просто прикрашають мову, а й зберігають пам’ять про покоління, які жили, працювали й говорили на цій землі. Крім того, вони і звучать по-іншому – у кожного діалекту своя мелодика.