Чому Фіцо досі блокує новий пакет санкцій ЄС і за яких умов зніме вето

Єврокомісія була дуже близька до того, щоб Словаччина відмовилася від ветування 18-го пакета санкцій проти РФ.

На таку можливість напередодні натякав словацький прем’єр Роберт Фіцо, але зрештою вчинив інакше.

Про те, скільки може тривати таке блокування санкцій з боку Братислави і за яких умов Фіцо готовий їх підтримати, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Фіцо між двох вогнів: чому Словаччина блокує санкції проти РФ і що хоче натомість.

Далі – стислий її виклад.

Запропоновані санкції стосуються як російського фінсектора (зокрема, пропонується розширити заборону на користування системою SWIFT, а також запровадити санкції проти Російського фонду прямих інвестицій), експорту (в тому числі – продукції машинобудування, металургії та хімії), проте ключові обмеження стосуються енергетики.

Єврокомісія пропонує знизити верхню межу ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель, запровадити заборону на імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти, додати у санкційний список ще 77 кораблів російського "тіньового флоту", а також запровадити заборону на транзакції щодо "Північного потоку-1" і "Північного потоку-2" (тобто закрити всі можливості для планів відновити їхню роботу).

Спочатку Єврокомісії вдалося зняти всі побоювання Словаччини щодо впливу цих санкцій на її економіку.

Проте у Братиславі знайшли іншу причину для блокування.

Новим об'єктом критики словацької влади стали наміри ЄС відмовитися від закупівель російської нафти та газу з 2028 року.

Ця ініціатива впроваджується в рамках проєкту ЄС REPowerEU, яку Фіцо не може заблокувати напряму, а тому намагається використати будь-яку можливість, щоб виторгувати собі або винятки з цих вимог, або інші послаблення.

Компроміс від Фіцо виглядає таким чином: Єврокомісія має надати гарантії, що з 2028 року зміна постачальника енергоресурсів не призведе до збитків для Словаччини.

Звичайно, гарантувати це просто неможливо.

Адже у подібній ситуації опинилися й інші центральноєвропейські країни.

Проте їхні уряди, на відміну від уряду Фіцо, займалися цим питанням і знайшли альтернативу за прийнятну ціну.

Тож виходить, що пропозиція Фіцо просто полягає в тому, щоб інші країни ЄС заплатили за те, щоб компенсувати бездіяльність словацького уряду.

У відповідь на це в Єврокомісії запропонували свою допомогу Словаччині у вирішенні проблеми забезпечення енергоресурсами з 2028 року.

Проте без гарантій фінансових компенсацій.

Блокуванням санкцій словацький прем’єр хоче показати внутрішньому виборцю, а він спирається на антизахідний та часто проросійський електорат, що не прогинається перед Брюсселем.

А тому для того, щоб погодитися на санкції, він вимагає щось, що можна "продати" як доказ перемоги.

Роберту Фіцо, чий уряд лише підходить до свого "екватора", потрібні дострокові вибори для того, щоб відновити керованість коаліцією.

Проте остаточне рішення він прийме, лише якщо повірить, що здатний виграти ці вибори, а наразі такої гарантії немає.

У разі, коли Єврокомісія не готова йти на такі поступки, які можна без проблем "продати" проросійському виборцю, в уряду Словаччини залишається одна стратегія – тягнути час.

А віднедавна до блокування санкцій долучилася і Мальта.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Фіцо між двох вогнів: чому Словаччина блокує санкції проти РФ і що хоче натомість.