Весільний обряд заплітання долі та різдвяні пряники внесли до списку нематеріальної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики України оновило Національний реєстр елементів нематеріальної культурної спадщини, включивши до нього нові складові. Про це йдеться на сайті відомства.

- Серед них: весільний обряд заплітання долі; традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині; традиції храмового свята на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області, - йдеться в повідомленні.

Місцеві громади наразі мають дотримуватися рекомендацій та рішень Експертної ради, яка функціонує при Міністерстві культури України, з питань охорони елементів нематеріальної культурної спадщини.

Весільний обряд "Заплітання долі" належить до усної народної традиції та форм мовного вираження, які є носіями нематеріальної культурної спадщини. Він також охоплює виконавське мистецтво, обрядовість, святкові дійства, а також знання та практики, пов’язані з природою і всесвітом.

Обряд символізує перехід дівчини з дівоцтва до подружнього життя. Це сакральна дія, в якій беруть участь близькі жінки - мати, хресна мати, старша дружка чи інші жінки з родини. Вона супроводжується співами, молитвами або замовляннями, плачами і благословенням.

Традиція випікання та дарування різдвяних обрядових пряників на Слобожанщині є частиною культурної спадщини, яка охоплює звичаї, ритуали, святкування та елементи традиційної кухні.

Цей звичай полягає у виготовленні спеціальних обрядових пряників до Різдва, які не лише вживали як ласощі, а й використовували як ритуальні дари, прикраси, подарунки, а також символи побажання добра, здоров’я й достатку.

Традиція храмового святкування Трійці в селі Шульгинка Луганської області належить до усної народної творчості та форм вираження, які зберігають нематеріальну культурну спадщину. Вона також охоплює звичаї, обрядові дійства, святкування, а також елементи традиційної кухні.

Свято Святої Трійці (Зелені свята) традиційно відзначається як храмове свято, що поєднує церковні обряди з давніми народними звичаями: прикрашання осель зіллям, спільну молитву, святкові частування та родинні зустрічі. Традиція зберігає місцеву ідентичність і передається з покоління в покоління. 

• 26 червня Міністерство культури та інформаційної політики внесло до Нацреєстру елементів нематеріальної культурної спадщини два нові об’єкти - обряд "Дівування" і мосяжництво.
• 14 травня Міністерство культури й стратегічних комунікацій внесло до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини елемент "Традиція дзвонарської справи Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тредзвону перемоги".
• 23 березня сокальська сорочка увійшла до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.