Рада визнала депортацією примусове виселення українців з Польщі у 1944-1951 роках

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповідний законопроєкт.

Згідно з документом, Україна “визначає відновлення прав громадян України із числа депортованих осіб одним з пріоритетних напрямів політичного, соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства”.

Зокрема, людей українського походження, примусово переселених з Польської Народної Республіки на підставі рішень органів колишнього СРСР та ПНР у період 1944-1951 років, додали до переліку тих, що мають статус депортованих.

“Держава гарантує особам українського етнічного походження, які були примусово переселені з місць їх постійного компактного проживання на території Польської Республіки у період 1944-1951 років, а в разі їх смерті – членам їхніх сімей, право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок депортації, у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом міністрів України, у вигляді одноразової матеріальної допомоги”, – йдеться в законопроєкті.

Примусове виселення українців з Польщі у 1944-1951 роках

У 1944 році уряди УРСР і Польської республіки підписали “Угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах”. Це перше виселення українців зі споконвічних українських земель, які належали Польській Республіці.

Операцію “Вісла” здійснили дещо пізніше, протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, Польщі та Чехословаччини.

Фактично це була депортація українців з їхніх етнічних територій на території у західній та північній частині польської держави. Мета – асимілювати українське населення за умови обмеження підтримки українського підпілля.

У результаті насильно переселили 482 000 осіб, а 3 936 людей ув’язнили в концтаборі Явожно.