Протягом століть на Місяці блукають яскраві спалахи: їх може бути до 8 на годину

Перші офіційні свідчення про спалахи на Місяці були зроблені в XVII столітті, коли з'явилися перші телескопи. Але вони фіксувалися ще раніше, наприклад у Середні віки. У 1178 році н.е. англійський монах Жерваз Кентерберійський описав щось подібне, пише IFL Science.

"Був яскравий новий місяць, і, як зазвичай у цій фазі, його роги були нахилені на схід; і раптово верхній ріг розколовся надвоє. Із середини розлому вирвався палаючий смолоскип, вивергаючи на значну відстань вогонь, розпечене вугілля та іскри", — написав монах.

Попри явно прикрашений опис події, вчені вважають, що це один з описів явища, яке називається Транзієнтні місячні явища (TLP). Цей термін був придуманий сером Патріком Муром, британським астрономом-аматором, який спостерігав за ними майже сорок років.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Вони набувають різних форм. Деякі являють собою лише локальні спалахи, що приховують зазвичай видимі деталі поверхні. Інші явно забарвлені, як правило, в червоний колір", — писав Мур.

Раніше вчені вважали, що такі TLP є дуже рідкісними. Астрономи-аматори бачили лише кілька спалахів за сотні годин спостережень за Місяцем. Але сьогодні дані Європейського космічного агентства (ЄКА) говорять про те, що в середньому до 8 таких спалахів відбувається на Місяці всього за годину.

Одна з головних теорій полягає в тому, що ці спалахи на Місяці спричинені газовими туманами, які просочуються з місячної кори. Коли на такі хмари падає світло, то із Землі це схоже на швидкий спалах.

Подальші дослідження справді підтвердили, що поверхня Місяця викидає радон.

Тепер учені вважають, що радонові хмари підіймаються вгору внаслідок падіння на Місяць метеоритів та іншого комічного сміття.

Річ у тім, що у Місяця немає такої щільної атмосфери, як у Землі, тому супутник постійно піддається космічному бомбардуванню. На поверхню Місяця щорічно падає близько 33 000 метеороїдів розміром з м'яч для гольфу, не кажучи вже про більші камені, які падають приблизно раз на кілька років.

Хоча падіння метеоритів є основним поясненням TLP, було зазначено, що вони не пояснюють усі зареєстровані спостереження. Чи вказують ці викиди на геологічну активність, невраховане атмосферне явище або щось більш незвичайне, залишається науковою загадкою.

Нагадаємо, навколо Землі обертається не один Місяць, а щонайменше шість. Дослідження показує, що щонайменше 6 фрагментів Місяця в будь-який момент часу обертається навколо нашої планети як тимчасові природні супутники. Але через їхній невеликий розмір і високу швидкість їх складно виявити.