В The Times з'ясували, чому Путін підштовхує Тегеран до ядерної угоди з Трампом

Як давній союзник Ірану, Кремль давно дотримується позиції, що режим має право розвивати ядерну програму, водночас визнаючи необхідність обмеження прагнень Тегерана здобути ядерну зброю.

Тому повідомлення, які з’явилися на вихідних, про те, що Росія нібито тисне на Іран, аби той погодився на угоду, яка забороняє йому збагачувати уран для будь-яких цілей, викликали в Москві очікувано різку реакцію, зазначає Том Парфітт, кореспондент газети The Times.

Будь-які припущення, що президент Путін намагався змусити Тегеран піти на ядерну угоду зі Сполученими Штатами, є частиною "брудної, політизованої кампанії, яку задумано з метою нагнітання напруженості навколо іранської ядерної програми", — заявило Міністерство закордонних справ Росії.

Джерела, обізнані з перебігом переговорів, повідомили, що Путін проінформував як президента Трампа, так і іранських посадовців про свою підтримку ідеї ядерної угоди, яка б забороняла Ірану збагачувати уран.

Згідно з даними чотирьох посадовців — трьох європейських і одного ізраїльського — Москва заохочувала Тегеран погодитися на умову "нульового збагачення" урану.

Двоє джерел повідомили, що росіяни також проінформували ізраїльський уряд про позицію Путіна щодо іранської ядерної програми. 

"Путін підтримує ідею повної відмови від збагачення. Він підштовхував Іран рухатися в цьому напрямку, щоб зробити переговори зі США більш результативними", — додав один із європейських посадовців.

Повідомляється також, що Путін висловив цю позицію минулого тижня під час телефонних розмов із Трампом і президентом Франції Макроном.

"На цей момент Іран, схоже, відхилив ініціативу Путіна, проте ці повідомлення свідчать, що стратегія Кремля щодо потенційної ядерної угоди є складнішою, ніж він публічно визнає. Росію та Іран поєднують давні відносини, а їхні військові протягом років співпрацювали в Сирії на підтримку режиму президента Асада — до його падіння у грудні", — стверджує кореспондент.

Конфлікт у регіоні відкриває перспективу зростання цін на нафту — що вигідно для Росії як одного з провідних експортерів — і водночас відволікає увагу від її триваючої агресії проти України, яку засуджує Захід.

Однак під час укладення стратегічного партнерства в січні Кремль утримався від надання Ірану чітких гарантій безпеки. Після ізраїльських ударів Москва розчарувала Тегеран, обмежившись лише словами підтримки.

Експерти вважають, що Москва, ймовірно, наполягає на укладенні ядерної угоди, оскільки побоюється, що Іран може не витримати нових атак, що становитиме загрозу для економічних інтересів Росії.

"Головною проблемою, з якою стикається Росія в нинішніх умовах, є загроза всім проєктам в Ірані, в які вона активно інвестує з 2022 року", — зазначив Нікіта Смагін, експерт з іранських питань та російської політики на Близькому Сході, в недавньому аналізі для Фонду Карнегі за міжнародний мир.

Якщо Іран стане постійно нестабільним в результаті поточних атак, то і газовий хаб, і інші більш реалістичні проєкти зникнуть, разом з уже зробленими інвестиціями, додають експерти.

Іранські джерела заявили в неділю, 13 липня, що Путін не закликав Тегеран прийняти "угоду про відмову від збагачення".

Водночас газета The Washington Post повідомила, що на тлі боротьби за владу серед іранської еліти ті, хто виступає за переговори з США щодо ядерної програми, можуть отримати перевагу над прихильниками конфронтації.

Грегорі Брю, старший аналітик з питань Ірану та енергетики в Eurasia Group, передбачив, що Іран залишиться непохитним, але зазначив, що його позиція зараз виглядає більш жорсткою.

"Тиск Росії з метою досягнення нульового збагачення не буде достатнім, щоб змусити Тегеран змінити свою позицію, але він підкреслює зростаючу ізоляцію Ірану, особливо з огляду на погрози E3 щодо відновлення санкцій", — сказав він, маючи на увазі Велику Британію, Францію та Німеччину, три країни, які підписали угоду з Іраном у 2015 році, та той факт, що вони можуть знову ввести раніше скасовані санкції ООН.

Раніше в Bloomberg зазначали, що бомбардування США Ірану стало перемогою для Путіна.Адже конфлікт на Близькому Сході забрав увагу й ресурси, які могли бути спрямовані на допомогу Україні.