Що заважає ЄС подолати залежність від США у питаннях безпеки

Нові зобов’язання НАТО створюють серйозні стратегічні виклики для Європи.

Оскільки саме США визначають умови, вирішувати, чи виконує Європа свої обов’язки, будуть Дональд Трамп і його наступники.

Ситуацію ускладнює те, що європейські країни взяли на себе зобов’язання витрачати 5% ВВП на оборону без жодної зустрічної гарантії з боку США.

Таке рішення ризикує стимулювати американське віддалення: якщо Європа не виконає обіцянки, у США буде привід згорнути підтримку.

А якщо виконає, то Вашингтон може сказати, що Європі більше не потрібна американська допомога.

Це класична ситуація "замкненого кола".

Але й просто збільшення витрат на оборону недостатньо для вирішення стратегічних питань ЄС.

Про проблему залежності Європи від США читайте в колонці спецрадника Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки (2020-2024) Закі Лаїді Подолати залежність від США: чи здатна Європа самостійно подбати про свою безпеку.

Далі – стислий її виклад.

За словами автора колонки, думка про те, що збільшення витрат на оборону саме по собі вирішить стратегічні проблеми ЄС, є вкрай хибною.

"Узгодження оборонних бюджетів для уникнення дублювання та марнотратства буде складним.

І досі немає згоди, чи варто спрямовувати кошти лише до європейських компаній, адже чимало європейців досі переконані: тісні зв’язки зі США гарантують підтримку", – пише Закі Лаїді.

Тому, він вважає, що значна частина початкових витрат, ймовірно, піде на американські компанії, які краще готові швидко постачати критичне озброєння.

Дублювання закупівель і марнотратство – це далеко не всі проблеми, попереджає спецрадник Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки (2020-2024).

Наприклад, проєкт Future Combat Air System (FCAS) (найамбітніша спільна програма створення бойового літака в Європі, що об’єднує Dassault, Airbus і Indra) стикається з дедалі більшими напруженнями між Dassault та Airbus.

Лаїді наголошує, що ця напруженість створює невизначеність щодо майбутнього програми, підкреслюючи глибокі індустріальні суперечності в оборонному співробітництві Європи.

"До того ж багато європейських урядів побоюються, що надто рішучі кроки до автономії лише прискорять відхід Трампа від Європи.

Тому закупівлі озброєння часто відображають бажання не дратувати США, – зазначає автор колонки.

За його словами, європейці намагаються навіть не думати про те, що США можуть колись переслідувати цілі, несумісні з інтересами Європи.

"Все це свідчить про політичну слабкість Європи та її страхи", – вважає колишній спецрадник.

Кая Каллас, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, втілює панівну установку: США не можна критикувати публічно.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта з часу свого обрання у 2024 році здебільшого мовчить із ключових питань безпеки.

Комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс – один із небагатьох, хто визнає необхідність для Європи готуватися до самостійного захисту.

Та навіть він уникає глибшого аналізу політичних і стратегічних наслідків такого кроку, зокрема у сфері ухвалення рішень і закупівель.

"Перші два роки війни в Україні підняли авторитет ЄС, але нинішня політика США оголила незручну реальність: найбільший страх Європи – це справжня незалежність", – резюмує спецрадника Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки (2020-2024).

Докладніше – в колонці Закі Лаїді Подолати залежність від США: чи здатна Європа самостійно подбати про свою безпеку.