Чому ЄС вирішив не помічати проблем з реформуванням України і чим це загрожує

На Конференції з питань відновлення України (Ukraine recovery conference, URC) президент Володимир Зеленський отримав чіткий сигнал: Захід готовий заплющити очі на "злам" Бюро економічної безпеки.

Попри очевидне порушення закону та намагання зруйнувати одну з пріоритетних для ЄС реформ; попри те, що уряд навіть не намагається "замаскувати" свої дії під правомірні – партнери обрали тактику замовчування проблеми.

Тепер Україна – на роздоріжжі.

Все залежить від подальших дій Києва.

Про успіхи конференції і про проблему для України, яку вона розкрила, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Риму) Україні "простили" реформи: як зустріч у Римі створила Зеленському перемогу та проблеми.

Далі – стислий її виклад.

Спершу варто наголосити: для офіційного Києва, та й для України загалом конференція у Римі виявилася дійсно успішною.

Зустріч у Римі відбулася у момент, коли у Сполучених Штатах Америки знову відбувається суттєва зміна позиції щодо України.

Трамп анонсував відновлення військової допомоги України, погодився на збереження і навіть на певне посилення тиску на РФ тощо.

Але головною політичною сенсацією цих днів по лінії США стало те, що США долучилися до зустрічі "коаліції рішучих" – уперше за час існування цього формату.

У дні конференції у Римі США продемонстрували нову позицію щодо України і ці зміни є позитивними.

Позицію Білого дому представив спецпредставник Кіт Келлог, який прочитав з листа програмну промову, яка кількаразово наголошувала, що це – позиція Білого дому (а не особиста думка Келлога).

Келлог, зокрема, заявив, що США ставлять за мету досягнути не тимчасового перемир'я, а лише стійкого, тривалого миру (що додатково підтвердило, що наразі вихід США з процесу вже не на столі).

Утім, одна деталь, привертає особливу увагу.

У короткому переліку умов миру генерал Келлог назвав на першому місці збереження суверенітету України у її рішеннях.

Втім, позитив був не лише від американців.

Та що там говорити – від усіх.

За два дні на жодній з п'яти офіційних сцен форуму, де дискусії проходили паралельно, тема проблем із реформуванням України – не звучала взагалі.

У виступах високопосадовців, у том числі іноземних, йшлося лише про неймовірні успіхи, які Україна вже продемонструвала.

Утім, відсутність критики з боку ЄС у підсумку може зіграти проти України.

Є підстави говорити, що "реформістська" конференція у Римі стала подією, після якої шанси на успішне завершення конкурсу на призначення керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) відповідно до закону – зменшилися практично до нуля.

Європейці мають непублічне пояснення своєї обережності: зараз почалося нове, данське головування у Раді ЄС, і Данія намагається домовитися про відкриття першого кластера у переговорах про вступ України в ЄС, наразі заблокованого Угорщиною – тож, мовляв, у цей період дуже шкідливо робити заяви, що ставлять під сумнів дотримання верховенства права Україною.

Ця логіка дійсно може мати місце.

Але, по-перше, вона не скасовує того, що ключові рішення у процесі розширення ЄС ухвалюють держави-члени, і блокувати рух до членства може не лише Угорщина.

Та ще більш небезпечно інше.

Як зробити, щоб у Києві не виникло відчуття безкарності, яке відкриває двері для наступних порушень?.

Навіть реформатори у владі визнають, що це – непроста задача.

Очільниця антикорупційного комітету Верховної ради Анастасія Радіна визнає, що замовчування матиме негативні наслідки для країни.

Якщо розвиток піде за негативним сценарієм, то ми побачимо наступні кроки геть від реформ.

І тоді, у разі якщо ЄС не прокинеться і не виставить Україні жорсткі умови – цей процес лише наростатиме, аж до незворотних наслідків, включно з блокадою руху до членства з боку держав-членів ЄС.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка (з Риму) Україні "простили" реформи: як зустріч у Римі створила Зеленському перемогу та проблеми.