Якщо завтра війна: як Польща готується до евакуації у разі нападу Росії
Якщо завтра війна: як Польща готується до евакуації у разі нападу Росії

Якщо завтра війна: як Польща готується до евакуації у разі нападу Росії

Через вторгнення Росії в Україну Польща задумалася про власну безпеку дуже серйозно. Побоювання можливої ​​військової загрози з боку Росії (з огляду на спільний кордон з Калінінградською областю та Білоруссю) стають дедалі ґрунтовнішими, враховуючи й те, що РФ вустами свого МЗС, посміюючись, заявляє, що й не думала нападати на Польщу. З такою ж усмішкою Росія спростовувала напад на Україну – за тиждень до 24 лютого 2022 року. Коротко про - про те, що Польща не вірить Росії і готується убезпечити своїх громадян.

Вивчили уроки України

Торік прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав ситуацію в Європі «передвоєнною епохою» і наголосив на необхідності підготуватися до потенційних конфліктів. Також до режиму «бойової готовності» Польщі довелося увійти ще й через серйозні повені на південному заході країни у вересні минулого року, а точніше через виявлені на той час недоліки в системі реагування на надзвичайні ситуації.

Поляки сказали «ой» і, порившись в архівах, з'ясували, що в країні взагалі немає комплексного плану евакуації як на випадок стихійного лиха, так і на випадок військової загрози. Знайдені істориками мобілізаційні плани 1939 року не включали детально прописаних процедур евакуації цивільного населення. І як ми знаємо, для Польщі це скінчилося погано.

Знайшлися в архівах ще кілька листочків секретного плану оборони від 2011 року, але він лише передбачав захист на лінії річки Вісла у разі нападу зі Сходу, але не включав евакуацію громадян.

Тому у 2025-му влада Польщі у спішному порядку розробила Закон про захист цивільного населення (набрав чинності 1 січня 2025 року) та правила евакуації для громадян і культурних цінностей у разі війни чи стихійних лих. Поляки констатували, що вивчили «уроки» України, адже у нас відсутність чітких планів евакуації призвела до хаосу на початку війни.

Окрім Польщі, подібні плани активно розробляються у Німеччині та країнах Балтії. І скрізь звучить одна головна причина такого ентузіазму – можлива загроза РФ. Не залишилися осторонь Фінляндія та Швеція: після вступу до НАТО вони також посилили підготовку до надзвичайних ситуацій, включаючи евакуаційні плани та навчання громадян навичкам виживання.

Майже в повній готовності Велика Британія та Франція. Вони мають плани евакуації для великих міст, розроблені переважно для стихійних лих, але з урахуванням військових сценаріїв після 2022 року.

Не панікувати і зібрати «тривожну валізку»

Польський план евакуації прописаний дуже детально: кожному чиновнику та взагалі всім, хто викритий хоч малою дещицею влади, вже відомо, що робити у разі НС та за що відповідати. Розроблено чіткі інструкції для служб безпеки (пожежні, поліція, медичні служби) щодо переміщення людей та цінностей у безпечні зони.

Також влада розробила рекомендації щодо захисту та переміщення національних артефактів.

Для населення також детально розписали кожен крок, «якщо завтра війна». В принципі нічого нового: рекомендується стежити за офіційними каналами влади (радіо, телебачення, додатки) для отримання сигналів про евакуацію, знати маршрути евакуації та найближчі безпечні зони, уникати паніки.

Із нового: добровільна участь у програмах цивільної оборони. Планується до наступного року навчити 100 тис. людина навичкам надання допомоги на курсах цивільної оборони.

І куди ж без «тривожної валізки», так добре знайомої українцям… У законі пояснюється, як зібрати «тривожну валізку» і що туди покласти: документи, готівку, ліки, засоби зв'язку та гігієни, особисті речі. Також у будинках повинен бути запас продуктів, що не швидко псуються (консерви, батончики, сухі сніданки) і води на 3–5 днів.

Громадяни мають заздалегідь вивчити маршрути евакуації у своєму місті – усі евакуаційні плани перебувають у місцевих адміністраціях. А також – «бути готовим до швидкого ухвалення рішень, уникати паніки, дотримуватися вказівок влади», рекомендує закон.

Особливу увагу приділено дезінформації: пояснюється, що російська пропаганда кине всі сили на дестабілізацію ситуації, наприклад, видасть в ефір помилкові повідомлення про якісь дії Польщі. Тому вірити – лише місцевій владі та офіційним джерелам.

Підсумовуючи, населення просять поставитися з розумінням до того, що евакуація може затягтися на тижні чи навіть місяці. Варто обміркувати це заздалегідь та підготувати себе до адаптації в нових умовах.

Полякам пропонують тримати під рукою «тривожну валізку». Фото: in-poland.com/

Куди тікати?

Законодавці наголошують на тому, що евакуація може бути оголошена раптово, тому важливо мати заздалегідь підготовлений план дій. При цьому тлом можуть йти перебої з електрикою, водою та зв'язком, особливо у разі військової загрози. Тому, можливо, комусь доведеться діяти поодинці або стати лідером групи переляканих і співрозмовників, що погано розуміють (старі, люди з інвалідністю, діти, вагітні жінки і т.п.)

Влада планує використовувати для евакуації поїзда, автобуси та особистий транспорт. Координація через служби безпеки, пріоритет – громадський транспорт. Приватні машини «підлягають регулюванню», як мовиться в законі, що може означати все, що завгодно аж до конфіскації.

Насамперед евакуюються східні регіони Польщі – Підляське та Люблінське воєводства, через їхню близькість до Росії та Білорусі. Також першими йдуть жителі Варшави та великих міст із високою щільністю населення. Евакуюються, ясна річ, до західних регіонів Польщі чи сусідніх країн блоку НАТО (Німеччина, Чехія, Литва).

Для тих, хто залишився в Польщі, будуватимуть бомбосховища і модернізуватимуть старі укриття на 300 тисяч місць протягом двох років. Варшава вже виділила 117 млн ​​злотих на укриття. Усього ж влада Польщі виділила 0,3% від ВВП Польщі (близько 2 млрд євро) на підготовку евакуації, будівництво та модернізацію бомбосховищ, особливо у прикордонних регіонах. У школах з вересня запроваджуються програми цивільної оборони, включаючи уроки з кібербезпеки та надання першої допомоги.

Також грошову допомогу для підготовки притулків та систем оповіщення у Польщі обіцяв надати Євросоюз.

В першу чергу врятують Біблію та рукописи Шопена

Польща розробляє і план евакуації культурних цінностей у разі військової загрози, ґрунтуючись на досвіді допомоги Україні у 2022 році. Цей план охоплює близько 160 державних установ та приватних музеїв, включаючи картини, скульптури, рідкісні книги та музичні інструменти. Вже визначено ключові експонати, тому що евакуювати все неможливо. Ведуться переговори з іншими (Німеччиною, Чехією, країнами Балтії) для тимчасового зберігання цінностей. Взагалі маршрути евакуації, як і місця зберігання артефактів, зберігаються в секреті.

Основні культурні цінності для Польщі – це:

  • у Вавельському замку (Краків): колекція ягеллонських гобеленів (137 штук, XVI ст.), коронаційний меч Щербієць, рукописи Шопена;
  • у Національній бібліотеці (Варшава): рукописи польською мовою XIII–XIV ст., Гутенбергова Біблія;
  • у базиліці св. Марії (Краків): вівтар Віта Ствоша (XV ст.);
  • у Королівському замку (Варшава): картини та історичні артефакти.
Теги за темою
Польша російська агресія
Джерело матеріала
loader
loader