«Журналістика потребує постійної та стратегічної підтримки»: на URC-2025 відбулася розмова про медіа

У п’ятницю, 11 липня, в межах Конференції з питань відновлення України (URC-2025) в Римі (Італія) відбувся захід під назвою «Сильні медіа, прозоре відновлення: Як журналістика будує майбутнє України». Про це повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ). 

На заході йшлося про те, що українські медіа та журналісти є неприхованою ціллю для росіян, а відтак потребують системної підтримки, а також відіграють стратегічну роль у висвітлення процесів відновлення України.

Директорка ІМІ Оксана Романюк оголосила про запуск Медійного партнерства заради відновлення (Media Recovery Partnership Track). У межах ініціативи розпочнуть системний діалог як про відновлення медіа, так і роль медіа у відновленні України.

«Неможливо говорити про сталу відбудову без підзвітності, а підзвітність неможлива без сильних і незалежних медіа. Протягом трьох з половиною років українські журналісти працюють під обстрілами, в укриттях і без світла, в умовах фінансової, кадрової кризи, і також платять за правду своїм життям і здоров'ям. Але українська журналістика – це не лише про героїзм і виживання. Це також інновації, це нові підходи й бізнес-моделі», – розповіла Оксана Романюк.

Заступник голови Представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас зауважив, що зважаючи на збитки, яких завдала агресія РФ проти України, стає зрозуміло, що журналісти та медіа були конкретною ціллю. 

«Медіа також страждають у всіх державах-членах ЄС та Європейському Союзі від зловмисних дій, таких як масові дезінформаційні кампанії проти ЄС. Ми бачимо, що Росія робить по всьому світу: у вас усіх є дані про те, які ресурси вона витрачає на зловмисні дії. І це також є частиною нашої спільної роботи, яку ми виконуємо разом з вами, з українськими медіа, за підтримки Європейського Союзу», – сказав Гедимінас Навіцкас.

Зліва направо – Андреа Кайрола, Гедимінас Навіцкас, Анастасія Руденко

За даними, які навів керівник секції свободи вираження поглядів і безпеки журналістів ЮНЕСКО Андреа Кайрола, 85% журналістів страждають від стресу та проблем із психічним здоров'ям, і лише 60% отримують професійну підтримку. Кейрола також додав, що 35% українських медіа були релоковані, а 40% зазнали збитків. 

«Потреби у відновленні оцінюються приблизно в 150 мільйонів євро, розділених між телерадіомовленням та медіа. Я вважаю, що це є відправною точкою — мати підхід, заснований на фактичних даних, коли йдеться про медіа, які є основою будь-якої відбудови. Адже незалежні, плюралістичні, професійні медіа відіграють важливу роль у забезпеченні підзвітності і надають платформу для пошуку рішень», – розповів Андреа Кайрола.

За словами першої заступниці міністра культури та стратегічних комунікацій України Галини Григоренко, українські медіа постійно стикаються із загрозами та потребують стратегічної підтримки. 

«Українські журналісти стикаються з безпрецедентними викликами. Критичні загрози, переміщення персоналу, постійні цифрові атаки. Щоб журналістика продовжувала будувати майбутнє України, вона потребує постійної та стратегічної підтримки. Підтримка стійких та етичних медіа — це основа нашого відновлення. Ми повинні забезпечити наших журналістів ресурсами, навчанням та захистом, необхідними для продовження їхньої місії», – розповіла Галина Григоренко.

У розмові також взяли учать директорка з питань України в Internews International Джилліан Маккормак, директорка медіамережі «Вікно відновлення» Анастасія Руденко, продакшн-директорка харківського медіа «Накипіло» Юлія Напольська та генеральний директор медіа про південь України «МикВісті» Олег Деренюга.

Співорганізаторами події стали: Інститут масової інформації, медіамережа «Вікно відновлення» в партнерстві з ЮНЕСКО, Представництво ЄС в Україні, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Фото: ІМІ