Саркофаг залишився, а мощі таємничо зникли: як померла княгиня Ольга і де була похована

Княгиня Ольга, як і Ярослав Мудрий, увійшла в історію як один із видатних правителів Київської Русі. Після загибелі чоловіка Ігоря вона взяла у свої руки кермо влади й не тільки зберегла єдність держави, а й провела низку важливих реформ.

"Телеграф" вирішив з’ясувати, що відомо про життя княгині Ольги. У літописах сьогоднішня дата, 11 липня, згадується як день смерті великої святої рівноапостольної Ольги.

Княгиня Ольга – цікаві факти з її життя

Княгиня Ольга – не просто ім’я в історії, а символ мудрості, неймовірної стійкості та державної сили. Приблизно 903 року вона стала дружиною князя Ігоря, правителя Київської Русі, і довгі роки залишалася його вірною супутницею. Ольга відрізнялася твердим характером і гострим розумом, цікавилася справами управління, і це стало великою перевагою для її чоловіка — вирушаючи в походи, він міг без побоювань залишати державні турботи на плечах дружини.

Однак у 945 році князя Ігоря було жорстоко вбито древлянами, які обурилися повторним збором данини. Ця трагедія сильно вплинула на Ольгу, але вона не подала вигляду, дізнавшись про смерть чоловіка. Завдяки хитрощам та стійкості їй вдалося помститися древлянам. Спочатку княгиня жорстоко розправилася з послами, потім спалила столицю древлян — Іскоростень, і підкорила остаточно бунтівне плем’я.

Після загибелі князя Ігоря Ольга стала першою жінкою-правителькою в історії Київської Русі. Її правління було суворим, але справедливим. Княгині вдалося впорядкувати збори данини та провести реформи, зокрема, запровадити систему адміністративних центрів, а це дозволило посилити контроль над регіонами.

У середині 950-х років княгиня прийняла християнство, ставши першою з правлячої династії, хто зробив такий крок. Ольга прийняла хрещення у Константинополі, де, за переказами, на неї звернув увагу сам візантійський імператор. Але Ольга залишалася до кінця життя вірною своєму загиблому чоловікові.

У княгині Ольги був один син Святослав. Однак він не поділяв її християнських поглядів і лишався язичником. Незабаром він став правити Києвом, але більше уваги видаляв військовим походам, а його мати продовжувала вести внутрішні справи.

Святослав народив сина Володимира, який став улюбленим онуком Ольги й саме він виконав її мрію — хрестив Київську Русь.

На момент смерті, як повідомляється в "Повісті минулих літ", княгині Ользі було близько 80 років — на той час це був дуже поважний вік. Померла вона, ймовірно, від природних причин. Останні роки життя княгиня хворіла і мало брала участь в управлінні державою.

Сина Ольга попросила, щоб він поховав її за християнським ритуалом, і він виконав її волю. У 1007 році її мощі перенесли до Церкви Десятинної – першої кам’яної церкви Русі, побудованої пізніше її онуком Володимиром.

Тіло княгині Ольги залишилося нетлінним, у християнській традиції це вважається ознакою особливої святості людини. Її тіло можна було спостерігати через віконце в кам’яній труні, яке відкривалося для будь-якого істинно вірянина, а всі інші бачили тільки труну.

У XVI столітті княгиню Ольгу зарахували до лику святої рівноапостольної. Такої честі у християнстві вшанували лише 5 жінок.

Проте після монгольської навали у 1240 році слід могили княгині Ольги було втрачено. Її мощі зникли за загадкових обставин. Пізніше було знайдено саркофаг, у якому, ймовірно, було її тіло. Його виявили у Київській Софії, але без останків. Саркофаг покритий деталізованим різьбленням у візантійському стилі, аналогічним тому, що присутній на мармуровому саркофазі князя Ярослава Мудрого.