РЕБ для Києва не підходить: що потрібно великим містам замість глушіння "шахедів"
РЕБ для Києва не підходить: що потрібно великим містам замість глушіння "шахедів"

РЕБ для Києва не підходить: що потрібно великим містам замість глушіння "шахедів"

Коли повідомляють про "локаційно втрачений" "шахед", зазвичай мають на увазі успіх, хоча насправді це — загроза, якщо його втрачають над великим містом, зазначає експерт Владислав Смирнов. Тут потрібні інші рішення — РЕБ, електронне глушіння для Києва та інших мегаполісів не підходить, а іноді стає небезпечним.

"Локаційно втрачено" на практиці — пояснюю на пальцях.

Цей термін охоплює широкий набір сценаріїв:

  • втрата цілі з радарного поля через рельєф, погодні умови або зміну траєкторії;
  • дія РЕБ, яка знімає дрон з курсу, але не гарантує його знешкодження;
  • відсутність візуального або відеопідтвердження влучання, особливо якщо удар прийшовся по об’єкту, що не є критичним;
  • затримка в обробці даних або навмисне "паркування" цілі у звітній сірій зоні.

Інакше кажучи, "локаційно втрачені" — територія для тасувань даних. У випадку масованої атаки на Київ — це, з високою ймовірністю, влучання або недозбиті апарати, що долетіли до цілі.

РЕБ у місті: обмеження замість переваги

Радіоелектронна боротьба — один із ключових інструментів протидії баражуючим боєприпасам типу Shahed-136/238. Вона дійсно ефективна в окремих умовах, особливо в степовій чи сільській місцевості. Але в мегаполісі, як Київ, вплив РЕБ принципово обмежений.

Основні фактори:

Щільність забудови. Навіть дрон, який збився з точного маршруту через глушіння GPS, не "втече" далеко — він влучить у щось інше: сусідній район, інфраструктурний об’єкт, житлову забудову.

Фізична відсутність суцільного РЕБ-поля. Потужностей РЕБ у столиці недостатньо, щоби охопити все місто. Сектори покриття розосереджені, а більшість модулів розташовані навколо урядового центру. На околицях — значно менша щільність впливу.

Масованість атак. Коли Московія запускає одночасно 100–150 дронів з різних напрямків, система РЕБ перевантажується. Навіть найсучасніші комплекси не здатні ефективно опрацювати всі цілі, тим паче — в автоматичному режимі.

Нові модифікації дронів. Shahed останніх серій оснащені 16-канальними GPS-приймачами, інерційною навігацією, засобами стійкості до GPS-gps spoofing. Навіть у разі втрати сигналу вони можуть продовжити політ до цілі за інерцією — на десятки кілометрів.

Таким чином, РЕБ у Києві не є засобом гарантованого знешкодження. У найкращому випадку — дрон не потрапляє точно в обраний об’єкт. Але він потрапляє кудись. І цього достатньо, щоби виникла пожежа, обвал, загиблі.

Важливо Новий рівень у боротьбі з "шахедами": що може перша повністю автономна турель Sky Sentinel

Що потрібно Києву замість глушіння

Міста-мільйонники — особливий тип цілі, який потребує окремої архітектури протиповітряної оборони. Київ — надто щільний, надто інфраструктурно складний, надто важливий, щоби його захист залежав від умовного глушення сигналу.

Необхідні системні рішення:

  1. Автоматизовані зенітні системи ближнього радіусу. Системи на кшталт Rheinmetall Skynex, які здатні розпізнавати Shahed за сигнатурою (радарною, акустичною, тепловою) і знищувати їх в автоматичному режимі без участі оператора. Перевага — швидкість реакції, висока точність і можливість встановлення в міських районах.
  2. Керовані ракети малої дальності з самонаведенням. Ракети з активним тепловим наведенням (аналог Stunner або AIM-9X) здатні перехоплювати дрони на підльоті без необхідності зовнішньої координації. Їх можна інтегрувати у систему ближнього перехоплення на базі легких платформ.
  3. Системи протидронової дії нового покоління. Це дрони-перехоплювачі, мікрохвильова зброя, лазерні системи та акустичні бар’єри. Частина з цих технологій вже проходить бойові випробування у різних арміях світу, частину — Україна може виробляти самостійно.
  4. Інтегровані сенсорні мережі з машинним аналізом цілей. Місто має бути вкрито мережею сенсорів — радарів, інфрачервоних камер, акустичних виявлювачів. У поєднанні з ШІ це дозволить формувати точну картину повітряної обстановки в режимі реального часу і негайно видавати команди на знищення.

Висновок: від приховування — до рішень

Категорія "локаційно втрачено" — це симптом. Симптом того, що ми не маємо повного контролю над небом. Це не суто комунікаційна проблема. Це відображення технологічного розриву між реальністю загрози та поточними спроможностями реагування.

Для Києва РЕБ не може бути основою протидронової оборони. Це допоміжний інструмент, який частково послаблює атаку, але не зупиняє її.

Нам потрібні засоби фізичного знищення, інтегровані в єдину систему. Автоматизовані зенітні установки, керовані ракети ближнього радіусу, автономні дрони-перехоплювачі й система машинного розпізнавання цілей — ось реальна відповідь на Shahed.

Інакше ми залишатимемось у ситуації, коли половину ворожих об’єктів "не влучено, але й не збито", а наслідки — у вирвах, зруйнованих будинках і смертях. Потрібен не просто щит, а щит із зубами. І не умовно втрачена ціль, а гарантовано знищена — це має бути стандартом, а не винятком.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Арифметика війни з "шахедами": чому для дронів-перехоплювачів знадобиться дуже багато радарів і операторів
Джерело матеріала
loader
loader