Санду про небезпеку впливу Росії: "Молдова може стати базою гібридної війни проти ЄС"

Президентка Молдови дала чітко зрозуміти: Україната Молдова разом стали на шлях до членства в ЄС — і вони хочуть разом досягти своєї мети.

ТСН.ua ексклюзивно передруковує розмову з Der Standard.

Ви попереджаєте про спроби Москви дестабілізувати регіон Придністров’я напередодні майбутніх парламентських виборів у вересні. Що вас турбує і що ви з цим робите?

Росія використовує різноманітні інструменти для втручання в наші політичні процеси та вибори. Ми бачили це минулого року, і ми побачимо ще більше цього року, тому що на кону: демократичне та європейське майбутнє Молдови та безпека регіону. Консолідація демократичної осі у Східній Європі стане чітким сигналом того, що авторитарному втручанню можна протистояти єдністю та стійкістю. Незаконне фінансування політичних партій — один із методів Москви; втручання в автономні регіони Придністров’я та Гагаузія — ще один. Якщо Росія знову припинить постачання газу на лівий берег Дністра, ми готові допомогти. Також є кібератаки, схеми підкупу голосів та дезінформація.

Чи можете ви кількісно оцінити, наскільки великим був нещодавній вплив?

У нас є докази підкупу голосів 140 000 осіб у першому турі президентських виборів 2024 року. З населенням 2,5 мільйона це від восьми до десяти відсотків електорату. На виборчих дільницях по всій Європі були хибні попередження про бомби, щоб відбити бажання у людей голосувати. Були підпали будівель Центральної виборчої комісії та поліцейських машин, щоб створити хаос та поширити страх. Щодо дезінформації: я зустрічаю багатьох людей, які голосували за мене як президента, але проти ЄС на референдумі, бо вони вірили в дезінформацію. Основна увага приділялася загрозі для представників ЛГБТК+, де церква відіграла певну роль. Також були поширені фейкові новини про те, що ЄС скупить землю. Однак останнім часом ми наполегливо працюємо над зміцненням стійкості інституцій та громадянського суспільства — через незалежні ЗМІ, суворіші закони про фінансування кампаній, а також через діалог з людьми. Важливі обговорення в сім’ях, особливо освіта від людей з діаспори. Щоб вони дізналися, яке насправді життя в ЄС і яке воно в Росії.

На останніх виборах було багато критики щодо того, чого лише дві виборчі дільниці в Росії були відкриті для громадян Молдови, які проживають за кордоном, тоді як в Італії, наприклад, було близько 60 виборчих дільниць. Як ви це пояснюєте, і скільки їх буде цього разу?

Кількість виборчих дільниць у Росії базується на даних попередніх виборів 2020 та 2021 років. Однак через війну в Україні з того часу молдаван у Росії фактично все менше. Під час останніх виборів Кремль зібрав кілька пасажирських літаків, щоб перевезти кілька сотень людей до виборчих дільниць у Європі. Хто це робить? І чому? Було зрозуміло, що цим людям за це платили. Тим не менш, ми знову створимо деякі виборчі дільниці, щоб ті, хто хоче, могли взяти участь.

Чому демократичні Україна та Молдова — важливі для ЄС?

Наскільки ви задоволені прогресом, якого досягла Молдова на шляху до повноцінного членства в ЄС? Які є перешкоди?

У нас є часові рамки інтеграції до ЄС — 2030 рік — і з моменту подання заявки на членство в ЄС разом з Україною ми дуже наполегливо працюємо. Як співпраця з інституціями ЄС, так і підтримка з боку держав-членів йдуть дуже добре. Ми вважаємо, що зможемо завершити процес скринінгу до вересня 2025 року та готові розпочати переговори щодо перших кластерів. Ми маємо потенціал і сподіваємося, що ця сильна політична воля буде наявна й після парламентських виборів цієї осені.

Ви бачите якісь перешкоди від держав, які не підтримують вступ України, наприклад?

У нас дуже добрі відносини з усіма державами-членами. Ми вважаємо, що в інтересах усіх громадян ЄС, щоб Молдова та Україна були в ЄС. Демократична Молдова та демократична й стійка Україна сприяють підтримці миру та безпеки на континенті. Тому я вірю, що ми матимемо підтримку всіх держав-членів ЄС.

Чи чекали б ви на Україну, якби країни ЄС дали «зелене світло» Молдові, але Україна вступатиме окремо?

Ми завдячуємо нашим миром Україні. Ми пишаємося тим, що разом пройшли цей шлях; і ми знаємо, що прогрес має бути досягнуто. Наша демократія може вижити лише як частина ЄС.

Це «так» чи «ні»?

Так, ми хочемо разом приєднатися до ЄС.

Членство в ЄС завжди йшло пліч-о-пліч із членством у НАТО. Чи вважаєте ви нейтралітет мудрою стратегією безпеки у 21 столітті, враховуючи, скільки сусідів Росії шукають певного захисту від Москви?

Нейтралітет закріплений у нашій конституції, і більшість молдован вважають, що Молдова повинна залишатися нейтральною. Ми поважаємо цю волю народу. Звичайно, ми стурбовані безпекою та проблемами і робимо багато для зміцнення стійкості нашої країни. Наразі безпеку та мир Молдови захищає Україна. Ми дуже вдячні за це, як і країнам, які підтримали Україну. І Україні знадобиться ще більше підтримки. Ми зробимо все, щоб Росія не контролювала Молдову та не використовувала її проти України і проти країн-членів ЄС. Якщо Росія прийде до влади в Молдові, країна стане базою для гібридної війни проти ЄС.

З показником 0,6% валового внутрішнього продукту Молдова дуже далека від п’яти відсотків, які країни НАТО нещодавно визначили як ціль для витрат на оборону…

Ну, ми не в НАТО, але ми збільшили наші витрати на оборону і маємо намір витрачати ще більше. Ми усвідомлюємо ризики та дуже цінуємо можливість скористатися перевагами Європейського фонду миру (позабюджетний механізм фінансування військових та оборонних потреб ЄС — Ред.).

Інвестиції у енергетику та неприємна правда про ціни

Що ви робите для боротьби з енергетичною кризою та високими цінами у країні?

Ми більше не залежимо від російського газу. Лише Придністров’я все ще отримує російський газ. Однак, оскільки електроенергія, закуплена, наприклад, у Румунії, спочатку проходить через територію, контрольовану режимом у Тирасполі, ми залишаємося вразливими. Однак, нову високовольтну лінію, яка проходить безпосередньо до західного берега Дністра, планують завершити до кінця року. Ми залучили значні інвестиції у відновлювану енергетику. Принаймні 20 відсотків, а в сприятливі дні навіть 50 відсотків нашого споживання електроенергії надходить з відновлюваних джерел енергії. Ціни все ще високі, але в найближчі роки вони знизяться.

Чи достатньо цих дій?

Енергетична криза в Молдові розпочалася у вересні 2021 року. Росії так чи інакше вдалося переконати попередні уряди Молдови не вкладати в альтернативу. Це зробило нас вразливими до шантажу. Ціни, звичайно, є проблемою, але ми повинні говорити людям правду, незалежно від того, популярна вона чи ні.

Іноді звучить критика непрозорого призначення верховних суддів та антикорупційної прокуратури в рамках реформ, які зараз має провести Молдова…

Ми зараз реформуємо сектор юстиції. Це призвело до невдоволення багатьох суддів та прокурорів. Коли ми оголосили про сувору перевірку корупції, третина суддів добровільно покинула систему. Ми повинні завершити цей процес, тому що неможливо досягти результатів у боротьбі з корупцією, поки корупція залишається в системі. Такі люди ніколи не зможуть підтримувати верховенство права. Тож, звичайно, є судді та прокурори, які були б раді бачити цей уряд поваленим. Перехідний період, звичайно, складний. Судді, наприклад, хочуть відкласти прийняття законів про незаконне фінансування політичних партій. Отже, держава не така ефективна, як нам хотілося б. Але ми все одно рухаємося вперед. Люди розуміють, що спочатку ми повинні очистити судову систему; лише тоді може розпочатися правосуддя.

2 липня відомий російський репер Баста (він виступав в окупованому Криму у 2014 та 2015 роках, а ще на концерті співав Macan, що 28 червня 2025 року повернувся з окупованого Росією Луганську — Ред.) виступив на святкуванні Дня випускників перед будівлею уряду в Кишиневі. На концерті були присутні десятки тисяч молодих людей. Чи щось подібне вас дратує?

Концерт організував місцевий політик (йдеться про лідера «Нашої Партії» Ренато Усатого, а сам концерт у центрі дозволив провести мер столиці Іон Чебан — Ред.). Там також було багато інших співаків, але так: я вважаю, що державні установи повинні бути більш обережними щодо того, хто може, а хто не може виступати перед нашою молоддю.

Цей контент було створено в рамках проєкту PULSE, європейської ініціативи зі сприяння транснаціональній журналістиці.