/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F494075daa65a52419a21b7281dfc9b9f.jpg)
Невидиме джерело енергії "видає" 575 ГВт: де воно заховане і як його знайшли вчені
Згідно з дослідженнями, енергія хвиль і вітру в системі Великих озер (Північна Америка) може містити в собі потенціал приблизно 575 ГВт — показник, здатний конкурувати та перевершувати деякі з найбільших у світі регіонів відновлюваної енергетики.
Поки течії і бризи, невидимі оку, перетинають озера, дослідники намагаються вловити їх і перетворити на корисну енергію, пише ecoticias.com.
Великі озера як джерело відновлюваної енергетики
Як заявила Національна лабораторія відновлюваної енергії (NREL), Великі озера володіють потенціалом морської вітроенергетики понад 500 ГВт і ще 50-75 ГВт за рахунок енергії хвиль, що в сумі становить близько 575 ГВт. Ця цифра означає, що Великі озера мають потенціал для забезпечення електроенергією сотень мільйонів будинків, що значно перевищує потреби США.
Такий показник зумовлений виключно вітром. Саме постійні і сильні вітри над великими водами таких озер, як Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері та Онтаріо, роблять їх ідеальними місцями для встановлення вітряних турбін. Завдяки прісній воді озер, вітряки, встановлені на озері, схильні до набагато меншої корозії і зносу.
Енергія хвиль привертає увагу, оскільки висота хвиль, особливо в озері Верхнє, під час сильних штормів може сягати 3-4,5 м. Середні хвилі висотою 60-90 м містять значну енергію, яку також можна збирати та зберігати.
Невидимий "двигун" під поверхнею Великих озер
Серед дослідників, які вивчають можливості використання енергії хвиль озера Верхнє, — доктор Крейг Хілл, доцент Університету Міннесоти в Дулуті. Він стверджує, що динамічні штормові системи озера являють собою можливість для отримання чистої енергії. За його словами, вчені "могли б забезпечити енергією десятки тисяч будинків, використовуючи енергію хвиль під час штормів".
Однак проблема полягає в тому, що хвилювання у Великих озерах має сезонний характер. Проте ця мінливість робить регіон ідеальним випробувальним полігоном для розроблення надійних і ефективних перетворювачів енергії хвиль (ПЕХ). Гілл і його команда експериментують з такими пристроями, як точкові поглиначі енергії хвиль, які можуть плавати у відкритому морі і генерувати електроенергію за рахунок вертикальних рухів хвиль.
Саме той факт, що за відносно спокійними літніми місяцями слідують інтенсивні осінні та зимові шторми, робить використання таких пристроїв привабливим варіантом. Таким чином, пристрій можна випробовувати в широкому діапазоні умов, включно зі спокійною водою і водою з 4,5-метровими хвилями.
Розуміння екологічних проблем
Незважаючи на багатообіцяючі цифри, процес перетворення невидимих течій на надійне джерело енергії потребуватиме подолання як технічних, так і екологічних перешкод. Для отримання енергії хвиль необхідні відповідні рішення для зберігання енергії, такі як гідроакумулюючі установки. Однак масштабне впровадження має бути ретельно оцінено з погляду потенційного впливу на водні екосистеми, берегову лінію і промисловість.
Інша проблема — будівництво морських турбін в озерах для використання енергії вітру. Крім логістичних складнощів, не менш важливо заручитися громадською підтримкою для роботи з нормативними актами штатів і федерального уряду. Для глибоководних зон регіону знадобляться плавучі турбіни — відносно нова технологія, яка швидко розвивається.
Раніше ми писали, що Індія тестує абсолютно нове джерело енергії. Азіатські країни вважають за краще впроваджувати новий вид зеленої енергетики — флоатоелектроенергетику, яка приходить на зміну традиційній сонячній енергетиці.

