11 липня — яке церковне свято, чому цього дня потрібно збирати кропиву

Завтра, 11 липня, в православному календарі день пам’яті святої рівноапостольної Ольги, княгині Київської. Точне походження Ольги невідоме, однак більшість джерел вказує, що вона народилася близько 890–920 років у Псковській землі (за “Повістю временних літ” — із села Вибут). Ймовірно, вона належала до знатного варязького або слов’янського роду. Про її раннє життя майже нічого не відомо.

Ольга стала дружиною київського князя Ігоря Рюриковича, сина Рюрика та наступника Олега. У шлюбі в них народився син — Святослав Ігорович, який у майбутньому став могутнім воєначальником і правителем.

945 року князь Ігор був жорстоко вбитий деревлянами під час збирання данини. Ольга, взявши на себе регентство при малолітньому синові, здійснила серію помст, які увійшли в історію як приклад жорстокої, але стратегічної відплати.

Найважливішою подією в її житті стало особисте хрещення в християнську віру. Близько 957 року вона вирушила до Константинополя (Царгорода), де була охрещена під іменем Олена (на честь святої рівноапостольної Олени — матері імператора Костянтина Великого).

Імператор Костянтин VII Багрянородний особисто виявляв до неї велику пошану. Візантійські джерела засвідчують, що він захоплювався її мудрістю та благородством.

Ольга намагалася впровадити християнство в Київській Русі, але зіткнулася з опором, зокрема з боку сина Святослава, який залишався язичником. Проте саме вона підготувала ґрунт для хрещення Русі 988 року, яке здійснив її онук Володимир Великий.

Свята княгиня Ольга померла 11 липня 969 року у віці близько 80 років. Вона була похована за християнським обрядом у Києві.

Церковне свято 11 липня — день пам’яті святої мучениці Євфимії

Євфимія народилася у знатній та благочестивій родині. Її батьки — християни — виховували дочку у вірі, любові до Бога й у дусі цнотливості. Вона від юності присвятила себе Христу та жила як діва-монахиня, хоч і формально ще не було монастирського устрою в тому вигляді, як ми його знаємо сьогодні.

303 року імператор Діоклетіан розпочав жорстоке гоніння на християн. У Халкідоні правитель Приск оголосив, що всі мешканці мають принести жертву язичницькому богу Аресу.

Євфимія разом із 49 іншими християнами відмовилася це зробити. Їх заарештували. Інших ув’язнених катували, а Євфимію, як наймолодшу й найвродливішу, намагалися спокусити ласкою та залякуванням, аби змусити зректися віри.

Однак за переданням дикі леви замість того, щоб її розтерзати, лагідно лизали її ноги. Один із левів лише злегка подряпав її, і вона віддала душу Богові, неушкоджена тілом, але прославлена духом.

Після її мученицької смерті християни таємно поховали її тіло.

Прикмети 11 липня

Мурахи закривають вхід до мурашника — до дощу.

Дощить — до затяжної вологи.

Ввечері жаби голосно кумкають — чекайте на сухий ранок.

Що завтра не можна робити

Цього дня слід оберігати серце від зла: навіть найменший обман, гнів чи сварка можуть обернутися духовною втрату. За християнською традицією, не годиться ні зневажати словом, ні затаювати образу, ні заздрити чужому — усе сказане чи задумане в цю дату, мов зерно, проросте у власній душі.

Що можна робити завтра

У народі цей день вшановували як особливий — “Кропив’яне заговіння”. Вірили, що саме сьогодні кропива набирає найбільшої сили: зібрана в цю пору, вона зцілює, додає енергії та захищає від недуг. Господині готували з неї страви, додавали в напої, сушили про запас — вважалося, що кропива цього дня “говорить із землею” й тягне з неї живильну силу.