/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Ffe26f68e3d404895479411d1ea5786f8.jpg)
Справ з Китаєм більше не буде? Про що свідчить затримання китайських шпигунів в Україні
Затриманим китайцям загрожує 15 років ув'язнення
Служба безпеки України викрила спробу нелегального вивезення секретної технічної документації щодо українського ракетного комплексу РК-360МЦ "Нептун". Контррозвідка затримала двох громадян КНР — батька і сина, які діяли в інтересах спецслужб Китаю.
Як встановило слідство, 24-річний фігурант, колишній студент київського технічного вишу, після відрахування у 2023 році залишився в Україні та намагався здобути інформацію про виробництво "Нептуна", зокрема шляхом вербування особи, дотичної до розробки озброєнь. Як повідомляє СБУ, його шпигунську діяльність вдалося зупинити на ранньому етапі — чоловіка затримали під час передачі секретної документації, а згодом затримали і його батька, який координував діяльність з Китаю.
Під час обшуків вилучено листування з доказами змови. Обом повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 114 КК України ("Шпигунство"). Їм загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
"Телеграф" розібрався, яким чином це затримання може вплинути не лише на дипломатичні відносини між Україною та Китаєм, а також чи допоможе відкрите протистояння з "Піднебесною" налагодити ближчі контакти зі Сполученими Штатами.
Розриву у відносинах не буде?
Коментуючи "Телеграфу" затримання китайських громадян, які намагалися викрасти секретні технології виробництва ракетного комплексу "Нептун", експерт з азійсько-тихоокеанського регіону аналітичного центру Adastra Антон Ганоцький наголосив, що це не означає остаточного розриву у відносинах між Україною і КНР.
"Я б не сказав, що це – завершення всіх справ з Китаєм. Все ж таки українська влада ще буде намагатися насамперед на економічному треку знаходити якусь спільну мову з Пекіном", — заявив він.
Водночас за словами експерта, Україна поступово переходить до жорсткішої політики щодо КНР, зокрема під впливом адміністрації Дональда Трампа та посилення китайської допомоги Росії.
"Ми бачимо, що Україна теж повільно повертає свою політику стосовно Китаю в більш жорстке русло. Зокрема, й через те, що накопичується все більше інформації про допомогу Китаю російському ВПК – насамперед, у виробництві дронів, боєприпасів та іншої зброї. Крім того, Китай дипломатично підтримує Росію", — зауважив Ганоцький.
Окремо він звернув увагу на дипломатичну активність Китаю, яка маскує військово-технічну співпрацю з РФ.
"Пекін не буде йти на відкриту військову допомогу – буде продовжувати діяти гібридними методами, підтримувати ременем миротворця. Відкрита залученість в російсько-українську війну вдарила би по дипломатичних позиціях КНР у світі, тому для них це сенсу не має. Чинний рівень підтримки Росії їм і корисний, і зручний", — пояснив експерт.
Кожен власник китайського паспорта – потенційний шпигун
Щодо конкретного випадку зі шпигунством, Ганоцький зазначив, що КНР активно використовує діаспору в різних країнах, зокрема і в Україні.
"Китайська діаспора використовується спецслужбами КНР для шпигунства та контролю над своїми громадянами. Наприклад, в Одесі діє китайський таємний поліцейський відділок, який контролює етнічних китайців. Тобто, контроль Компартії виходить далеко за межі країни. Тому я б сказав, що громадяни з китайським паспортом – не всі, зрозуміло, але велика частина з них є потенційними шпигунами. Це затримання – не перша історія, це типова тема", — заявив він.
Також експерт припустив, що до цієї історії могли бути залучені і російські спецслужби.
"Я думаю, що частково тут були залучені і російські структури. Співпраця між китайськими та російськими спецслужбами значно зросла за останні три роки", — підсумував Ганоцький.
В першу чергу – сигнал Вашингтону
Політолог Володимир Фесенко закликав не поспішати з висновками: "Треба дивитися більш уважно, і головне — яка буде реакція китайського посольства. Оце буде показово", — зазначив він.
На думку експерта, Київ навряд чи свідомо йде на конфлікт із Пекіном, однак оприлюднення таких справ має і зовнішньополітичний підтекст:
"Я не думаю, що зараз Україна свідомо йде на якийсь конфлікт з Китаєм. Інша річ, що подібні кейси — витоки, участь китайців у війні на боці Росії, шпигунство — це радше сигнал американцям. Щоб показати: бачите, проти нас і Китай, і Росія", — наголосив Фесенко.
Він нагадав, що протягом десятиліть у РФ, попри формально дружні відносини між Москвою і Пекіном, регулярно порушуються кримінальні справи щодо передачі секретних даних китайській стороні.
"Там уже десятки справ, починаючи ще з 90-х років, зокрема і зараз, в умовах повномасштабної війни… В судах регулярно проявляються справи проти російських вчених або різних людей з різних сфер, зокрема з державних структур, яких звинувачують у шпигунстві або викраденні секретних даних на користь Китаю", — підкреслив він.
На думку експерта, публічне висвітлення випадку шпигунства в Україні могло бути адресоване не Китаю, а саме США.
"Наші, скоріше за все, хочуть використати китайську карту для того, щоб привернути увагу американців", — заявив Фесенко. Він додав, що США вважають КНР головним геополітичним викликом, тож виявлення китайської шпигунської активності в Україні може стати додатковим аргументом для посилення підтримки Києва.
"Це публічний сигнал саме Вашингтону: нас треба підтримувати, бо китайці проти нас працюють", — підсумував політолог.
Чому китайці так зацікавилися українською ракетою
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначив, що інтерес Пекіна до цієї зброї не є випадковим. За його словами, китайська розвідкане витрачає ресурси на технології, які не мають перспективної цінності.
"Це не 1950-ті чи 1960-ті роки, коли КНР залежала від поставок із СРСР та крадених у СРСР технологій. Китай давно вже має потужний і в чомусь навіть новаторський ВПК. Але все ж таки ракета їх зацікавила — і це не дивно", — сказав Коваленко.
Він підкреслив, що "Нептун" уже зарекомендував себе як ефективне озброєння, і саме бойовий досвід зробив його привабливим об’єктом для шпигунства.
"РК-360МЦ "Нептун" показав свої можливості в ніч з 13 на 14 квітня 2022 року, потопивши ракетний крейсер "Москва". У серпні 2023-го вперше знищив російський комплекс С-400, а в березні 2024-го вразив одразу чотири російські кораблі", — нагадав експерт.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що президент США Дональд Трамп заявив, що погрожував Володимиру Путіну бомбардуванням Москви, щоб стримати його від вторгнення в Україну. За словами Трампа, на закритій зустрічі з донорами у 2024 році він зізнався, що вдався до таких радикальних попереджень, аби зупинити агресію Кремля.

