/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F09cf9183e3897d58ba49fb28b3d72b9a.jpg)
Маломуж назвав головні цілі Путіна на фронті: РФ готує масштабний прорив
ЗСУ на фронті / © Генеральний штаб ЗСУ / Facebook
Російські військапродовжують активно діяти на кількох напрямках фронту — зокрема, на Сумщині, Донеччині та Луганщині. Найгостріша ситуація наразі склалася біля Сум, де, РФ зосередила близько 55 тисяч військових, а також техніку, артилерію та ударні групи.
Про це в інтерв’ю Freeдом сказав Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.).
Метою агресора є оточення міста Суми, створення загрози прориву та психологічний тиск на українське керівництво й західних партнерів.
«Завдання — підійти до Сум, оточити місто та завдати удару по обласному центру. Ми вже зірвали ці плани — провели контрудари, відкинули ворога, створили укріплені райони нетрадиційного типу», — розповів Маломуж в інтерв’ю Freeдом.
Найбільша активність спостерігається в районі Юнаківки. Російські підрозділи намагаються діяти з обох флангів — з півдня та півночі, створюючи ударні «клини» та шукаючи слабкі місця в обороні. Втім, ЗСУ вже пристосувалися до тактики противника.
«Ворог використовує танки, квадроцикли, мотоциклетні групи, невеликі загони спецпризначення. Але ми маневруємо, переміщуємо війська, адаптуємося. І головне — почали знищувати ворога ще на підході за допомогою артилерії, ракетних систем та дронів», — наголосив генерал.
За його словами, Сумщина перетворилася на поле важкого бою: армія РФ застосовує далекобійну артилерію та ракетні системи, б’є по самому місту Суми та населених пунктах області, тероризуючи мирне населення. У відповідь українська сторона розгорнула повноцінну систему вогневого ураження, яка вражає ворожі сили на маршах, позиціях і пунктах зосередження.
Не менш напружена ситуація на Лиманському напрямку, де росіяни проводять до 30 атак щодня, намагаючись прорвати оборону з півночі та півдня, закріпитися на місцевості та створити основу для наступу. Але українські підрозділи ефективно відбивають атаки, завдаючи ворогу значних втрат.
Також росіяни зосередили зусилля на Покровському напрямку — за словами генерала, саме там противник намагається або повністю оточити українські сили, або змусити до відходу.
«Втрати ворога на цьому напрямку — до 600 осіб на добу. Але ми тримаємо позиції, проводимо активні операції, не даючи ворогу закріпитися», — зазначив Маломуж.
Ударів також зазнає район Вугледара, де росіяни намагаються створити передумови для наступу з півдня, розширюючи кільце навколо Покровського сектора.
На Запорізькому напрямку РФ планувала зосередити угруповання до 100 тисяч осіб, однак ці наміри були зірвані. Наразі там перебуває приблизно 40–45 тисяч військових, які намагаються діяти невеликими групами. Українські сили завдають упереджувальних ударів по логістиці ворога — знищуючи залізничні вузли та автошляхи, через які надходить підкріплення.
На Слобожанщині та навколо Харкова також спостерігаються до 6–7 атак щодня. За оцінками українського командування, це спроби відволікти увагу й виявити слабкі місця, а не масштабний наступ.
«Це маневри з метою перевірити, чи не перекинули ми сили на інші ділянки. Але перспектив у них немає», — констатує генерал.
Окрема мета російської військової активності — створити видимість успіху. Зокрема, щоб впливати на переговорні процеси на міжнародному рівні, зокрема в Стамбулі, або чинити тиск на політиків у США.
«Це частина стратегії — показати, що Росія нібито наступає, має ініціативу, щоб отримати перевагу на дипломатичному фронті. Але ми тримаємо позиції на всіх напрямках. Реальних успіхів у ворога немає», — підкреслив генерал Маломуж.
За даними військового аналітика Костянтина Машовця, українські війська також закріпилися в напрямку Костянтинівки та просунулися східніше Олексіївки. Крім того, наші сили увійшли до Новомиколаївки, зміцнивши свої позиції в цьому секторі фронту.
Частково цю інформацію підтверджують і джерела з боку ворога: 8 липня російський воєнкор повідомив, що ЗСУ зайшли в Кіндратівку з північного заходу, а в Олексіївку — з північного сходу. За його словами, українські сили взяли під контроль центр і північ Кіндратівки, а також перерізали важливу логістичну артерію між Новомиколаївкою та Володимирівкою, чим суттєво ускладнили забезпечення окупаційних військ.

