ЄС шукає $19 мільярдів для покриття дефіциту бюджету України наступного року - FT

Брюссель терміново шукає способи покриття дефіциту бюджету України в розмірі до $19 млрд у наступному році.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, передає Укрінформ.

За словами співрозмовників видання, Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС різні варіанти, включаючи надання військової допомоги Україні у вигляді позабюджетних грантів, надання Києву кредитів в межах ініціативи G7 на $50 млрд, а також використання заморожених у ЄС російських активів.

Прогнозований дефіцит бюджету України на наступний рік ще не покритий зовнішнім фінансуванням.

«Зростає занепокоєння щодо наступного року, і багато зацікавлених сторін, які розраховували на укладення угоди про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлювати, що, як би вони не намагалися, у них все одно буде діра (у фінансуванні – ред.)», – сказав високопосадовець ЄС, який бере участь в обговореннях із Києвом.

За даними FT, Єврокомісія вже була змушена скоригувати витрати з пов’язаних з Україною фінансових потоків протягом 2025 року у відповідь на продовження війни РФ проти України і відсутність впевненості у швидкому припиненні вогню.

Згідно з оцінками МВФ, фінансові потреби України на наступний рік покриті, але це за умови, що війна закінчиться цього року або в середині 2026 року, проте, як ЄС, так і Україна не розглядають цей сценарій як реалістичний.

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила минулого місяця, що Фонд «оцінить, чи збільшуватиметься цей розрив у фінансуванні і чи потребуватиме він подальшого фінансування коштом зовнішньої допомоги».

Один з дипломатів ЄС сказав, що мета полягає в тому, аби забезпечити потреби Києва задовго до зими, особливо з огляду на непевні перспективи подальшої військової підтримки з боку США.

Одна з пропозицій, якою Київ поділився з країнами G7 і яку розглядає Єврокомісія, полягає в тому, щоб спрямувати військову підтримку Україні у вигляді двосторонніх грантів, які б обліковувалися окремо як «позабюджетний зовнішній трансферт», але водночас зараховувалися б до цільових показників національних оборонних видатків.

Це, як пише FT, слугувало б подвійній меті - сприяло виконанню зобов’язань НАТО щодо збільшення видатків на національну оборону до 5% ВВПі водночас надавало б підтримку Україні.

«Замість того, щоб дублювати можливості, європейські союзники могли б спільно фінансувати українські війська, розглядаючи це як послугу, яку Україна надає для посилення континентальної безпеки», — йдеться у документі, який Україна надіслала партнерам по G7, з яким ознайомилося видання.

Ще одним варіантом є очікувати виплати з чинної схеми G7 на суму $50 млрд, яка надає кредити Києву за рахунок прибутків від заморожених на Заході російських держактивів.

FT зазначає, що без припинення вогню для стимулювання внутрішньої економіки Київ очікує дефіцит щонайменше $8 млрд на 2026 рік, навіть якщо деякі з обіцяних сум вдасться отримати від партнерів, зокрема ЄС, Японії та США. Якщо цього не станеться, то дефіцит фінансування може сягнути $19 млрд.

Іншим варіантом може бути вилучення більшої вартості з російських заморожених активів шляхом їх реінвестування в більш ризиковані класи активів — при цьому необхідно розробити спосіб розподілу відповідальності за потенційно більші фінансові втрати, який би не покладав на Бельгію, де зберігається більшість активів, одноосібну відповідальність за них.

Як повідомляв Укрінформ, міністерка економіки Данії Стефані Лозе заявила, що ЄС обговорює питання подальшої фінансової підтримки України після 2026 року, усвідомлюючи необхідність такої допомоги на фоні російської агресії, що триває.

Фото: Європейський союз