Народжений повзати літати не повинен: скільки Росія втратить через авіаколапс

Російська авіаційна система опинилася в стані масштабного колапсу: протягом двох діб – 5 та 6 липня – в аеропортах країни-агресора скасували та затримали майже 400 рейсів. Найбільш критичною ситуація стала у трьох хабах — московському Шереметьєво, петербурзькому Пулковому та нижегородському Стригіно, де авіасполучення було частково паралізоване через тимчасові обмеження в повітряному просторі.

Офіційно в "Росавіації" пояснили перебої необхідністю "забезпечення безпеки польотів", однак точних причин не назвали. Натомість російські Telegram-канали пов’язують обмеження з атаками українських безпілотників: напередодні, за даними російських силовиків, лише за одну ніч було нібито знищено понад 120 дронів.

За даними Мінтрансу РФ, 5 липня у Шереметьєво, Пулковому та Стригіному скасували понад 250 рейсів і затримали ще понад 270 рейсів. Наступного дня — 6 липня — цифри не зменшилися: лише у Шереметьєво було скасовано 171 рейс, у Пулково — 90, у Стригіно — 26. Десятки інших вильотів затримувалися більш як на дві години.

Скільки грошей втратила Росія

Фінансові втрати для російських авіаперевізників вже досягли мільярдних масштабів. За підрахунками експертів, перша доба затримок коштувала авіакомпаніям щонайменше 3,9-5,9 млрд рублів. Витрати включають недоотриманий виторг, сплату аеропортових зборів, роботу екіпажів і перенаправлення літаків на запасні аеродроми. Останнє, за оцінками фахівців, коштує 1,5-2 млн рублів за чотири години. У середньому загальні збитки авіагалузі за дві доби вже можуть перевищувати 20 млрд рублів, і ця сума зростатиме з огляду на збої в розкладі на наступні дні.

Постраждали також туроператори: через масові затримки та скасування рейсів зірвалися тури, виник дефіцит номерів у готелях, витрати на харчування та розміщення пасажирів часто перекладали на туристичні компанії. Збитки лише за 5-6 липня, за попередніми оцінками, сягнули десятків мільйонів рублів.

Вже знайшли цапа-відбувайла

Паралельно з транспортною кризою відбулися і політичні зміни: 7 липня російський диктатор Володимир Путін звільнив міністра транспорту Романа Старовойта. Його місце тимчасово зайняв заступник міністра Андрій Нікітін.

Офіційно причини ротації не називалися, але російські медіа зазначають, що рішення про зміну глави міністерства нібито зріло давно, і нинішній колапс у транспортній системі лише прискорив процес.

"Паралізувати аеропорт легше, ніж знищити бліндаж"

Військовий аналітик і блогер Кирило Сазонов прокоментував ситуацію з масовими перебоями в роботі російських аеропортів, наголосивши на вразливості авіаційної інфраструктури РФ до дронових атак. За його словами, для паралічу аеродрому не потрібні складні технічні рішення або високоточні удари — достатньо кількох дронів, які пролітатимуть поблизу злітно-посадкових смуг.

"Паралізувати аеропорт на болотах простіше, ніж знищити склад чи бліндаж. Не потрібно точно влучати, не потрібна розвідка координат, навіть величина бойової частини не має значення", — зазначив Сазонов. Він додав, що внутрішні авіарейси для РФ мають критичне значення через географічну специфіку країни, а прямі збитки від одного такого інциденту вже досягли $250 млн.

"А скільки людей, які підтримували Путіна і війну, вчора лаялися, страждали і потроху усвідомлювали, що війна — це погано? Цей напрямок потрібно розвивати. Та й Москва, мені здається, вже скучила за тривогами", — підсумував експерт.

Елемент психологічного тиску, та не від України?

Авіаційний експерт Костянтин Криволап у коментарі "Телеграфу" наголосив, що закриття аеропортів у Росії через загрозу дронових атак — це лише побічний ефект, який не є безпосередньою метою українських військових операцій. За його словами, справжній фокус ударів спрямований на об’єкти військово-промислового комплексу РФ, а параліч цивільної авіації — це, скоріше, результат внутрішньої реакції російської влади на загрозу.

"Це різні площини. Наші атаки зменшують загальні можливості росіян, їхній військовий потенціал. Коли вони закривають аеропорт, вводять план "Килим" — це скоріше елемент психологічного тиску, який чинить сама російська влада на власне населення ", — зазначив Криволап.

За його словами, Україна не завдає ударів безпосередньо по цивільних аеропортах на кшталт Пулково чи Внуково, адже мета ударів — стратегічні військові цілі. При цьому експерт вважає, що ефект таких заходів все ж таки має значення:

"Росіяни починають розуміти, що війна — це не десь далеко, а це біля твого будинку. Або коли ти кудись їдеш, подорожуєш, переміщаєшся — це на них впливає", — підсумував фахівець.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Росії понад 7 тисяч пасажирів досі не можуть вилетіти з Пітера — колапс в аеропортах продовжується. У Москві також спостерігаються затримки, люди сплять на підлозі. Причина – загроза безпілотників.