Цифрове дитинство під контролем: чи готова Україна до обмежень соцмереж для неповнолітніх?

Соціальні мережі стали невід’ємною частиною повсякдення дітей і підлітків. Вони відкривають можливості для самовираження, навчання та спілкування, але водночас несуть чимало ризиків — від інформаційного перевантаження до психологічної залежності, кібербулінгу та контактів із небезпечним контентом. У відповідь на ці виклики дедалі більше країн розглядають і навіть впроваджують обмеження доступу до соцмереж для неповнолітніх.

Енді Маррей — відомий британський тенісист, що уже завершив активні виступи. Дворазовий олімпійський чемпіон та екс-перша ракетка світу у своєму коментарі для BBC розповів, що він та його дружина роблять все для того, аби їхні діти якомога довше не стикалися зі світом соцмереж, «поки вони не стануть набагато старшими». Ця заява стала відповіддю на інтерв’ю іншої британської тенісистки Кейті Бултер, що поділилась шквалом погроз, булінгу та переслідувань, з якими стикаються професійні спортсмени.

Поведінка сера Ендрю Маррея стосовно його дітей та соціальних мереж — один із підходів у спробі захистити неповнолітніх від ризиків цифрового світу. Хоча загалом спроби обмежити використання соцмереж неповнолітніми у світі можна описати відомою фразою «Заборонити не можна дозволити». З одного боку техногіганти намагаються запропонувати безпечні середовища, створюють продукти для неповнолітніх, запроваджують різноманітні обмеження (від пропозиції зробити перервув користуванні платформою до введення вікового цензу для  певних дій)  та вдосконалюють системи модерації, з іншого боку, ризики для дітей та підлітків, зокрема харасмент і цькування на платформах,  нікуди не зникають, навіть попри те, що про нихговорять роками.

Останнім часом і в Україні активізувалися дискусії про обмеження соціальних мереж. Вони спричинені не лише традиційними загрозами, які існують для підлітків в усьому світі – небезпечний й маніпулятивний контент, ризики домагань, булінгу та багато іншого. Справа в тому, що саме соцмережі стали одним із каналіввербування українських підлітків російськими спецслужбами. Про це неодноразово розповідали ті підлітки, які відмовлялись відпропозицій російських спецслужб.

То ж для нашої країни питання обмеження соцмереж для дітей та підлітків є не просто актуальним, а  навіть критично важливим для національної безпеки. То ж чи має Україна йти шляхом заборон? І якщо так, то якими мають бути ці обмеження, та як зробити, аби ці обмеження не перетворились на формальність? «Детектор медіа» поговорив з експертами про це.

Як у світі обмежують соцмережі для дітей та підлітків

Останніми роками у світі активно обговорюють обмеження щодо користування соціальними мережами дітьми та підлітками. Причинами, які викликають такі рішення, є як очевидні загрози — булінг, переслідування, сексуальні домагання чи залучення до небезпечних челенджів, — так і менш помітні, але не менш тривожні наслідки. Так само часто обговорюється вплив активного використання соцмереж на психічне здоров’я неповнолітніх, порушення сну, зниження самооцінки, тривожність, розвиток залежності від гаджетів. Іще однією проблемою є вплив алгоритмів, які нав'язують підліткам шкідливий або деструктивний контент. Усе це змушує уряди багатьох країн шукати способи убезпечити дітей у цифровому середовищі — від м'яких рекомендацій для батьків до жорстких заборон на рівні законодавства. Як результат — деякі країни вже ухвалили обмеження, інші готуються це зробити.  

У 2023 році Франція ухвалила закон про «цифрову більшість», який забороняє дітям віком до 15 років самостійно реєструватися в соціальних мережах. Для створення облікового запису потрібна згода одного з батьків. Соцмережі зобов’язані впровадити системи вікової верифікації. У червні 2025 року президент Емманюель Макрон оголосив про ще суворіші заходи — заборону соцмереж для дітей до 15 років на рівні держави, якщо аналогічного рішення не ухвалить ЄС. Він наголосив, що це потрібно для захисту психічного здоров’я підлітків. В країнізаборонили використання смартфонів у школах і говорять про заборону екранів в тих місцях, деперебувають діти до трьох років.

У Нідерландах наразі немає законодавчої заборони на соцмережі для дітей, але у 2025 році міністерство охорони здоров’ярекомендувало батькам не дозволяти дітям до 15 років користуватися TikTok, Instagram та іншими платформами. Крім того, у заяві йшлося про необхідність обмежити час, який підлітки проводять перед екранами.

У червні 2025 року румунський сенат почав розгляд законопроєкту «Цифрове повноліття», який передбачає, що користування соцмережами дітьми, молодшими за 16 років, можливе лише за згодою батьків або опікунів. Ідеться не лише про TikTok, а й про YouTube, Instagram, Facebook тощо.  Про встановлення вікових обмежень для користувачів соцмереж заговорили і у Німеччині.

Європейський Союз задумався над стандартизацією правил використання соцмереж — цей уніфікований підхід можебазуватися на ідеї визначити «вік цифрового повноліття», який може наступити в 15 років. Для цього платформи повинні будуть запровадити обов’язкову перевірку віку на пристроях із одночасним обмеженням певних функцій для соцмереж (персоналізація контенту, автовідтворення відео, іще деякі).  А батьки повинні будуть надавати дітям, які не досягли цього віку, дозвіл на користування цифровими сервісами, зокрема соцмережами. Компанія Meta підтримала і назвала «ефективним рішенням» пропозиції щодо запровадження єдиного «віку цифрового повноліття» в ЄС.  Більше того, запропонувала розширити обмеження й для онлайн-ігор, стримінгових сервісів, месенджерів та веббраузерів.

У 2024–2025 роках Австралія запровадила одну із найжорсткіших у світі заборон соціальних мереж для дітей. В країні прийнятий закон, згідно з яким діти, що молодші за 16 років,не мають права створювати облікові записи в TikTok, Instagram, X та інших платформах. Одночасно із цим соцмережі повинні впровадити ефективні механізми перевірки віку. Спершу планувалось запровадити штраф таким платформам за порушення цього закону, але згодом від ньоговідмовилися.

На даний момент у США питання регулювання доступу дітей до соцмереж здебільшого вирішується на рівні штатів. Хоча тенденція до обмеження цих сервісів для неповнолітніх спостерігається в країні уже не перший рік. До прикладу, в 2024 році закон штату Юта не лише обмежує використання соцмереж неповнолітніми, але й вимагає від цих сервісів перевіряти вік користувачів за допомогою наданих документів. У 2025 році Конгрес США розглядав кілька законопроєктів на федеральному рівні, зокрема Kids Online Safety Act (KOSA), який передбачає обмеження алгоритмів і обов’язкові налаштування «за замовчуванням» для неповнолітніх. Проте поки що ці закони не ухвалено. Уже в червні 2025 року в Техасі проголосували за найбільш жорсткий закон, що передбачає обмеження доступу молоді до соцмереж. Він передбачає заборону використовувати ці сервіси для тих, хто молодший 18 років.

Чи потрібна заборона соцмереж для неповнолітніх: український контекст

Останнім часом в Україні теж активно обговорюється безпека дітей в соцмережах. Дискусії щодо обмежень доступу поки втілюються у спроби створити безпечне середовище в соцмережах для дітей. До прикладу, існують рекомендації Міністерства освіти і науки про ризики соціальних мереж та захист дітей в цих середовищах. Але обговорюється і необхідність більш жорстких кроків —  введення цифрового  віку повноліття та технічних обмежень для неповнолітніх  в соцмережах. Зокрема, такої думкинародний депутат Ярослав Юрчишин.

Про нездорові патерни використання соцмереж дітьми та підлітками все активніше говорять і в професійному середовищі. Христина Шабат, керівниця Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті в коментарі для «Детектора медіа» зазначила, що вона вбачає проблему в тому, як сьогодні діти користуються соцмережами, адже саме зараз діти та підлітки використовують ці сервіси неконтрольовано: «Більшість соціальних мереж мають нижню вікову межу для реєстрації. Переважно це 13 років. Якщо ми говоримо про месенджери, то для телеграму та вайбера —  це 17 років, для вотсапу — 12. Проте, так вже культурно склалось, що батьки, через власний досвід, часто сприймають вміння дитиною користуватись чимось "не за віком" як ознаку дорослості. В нашому дитинстві це могли бути алкоголь до 18 чи цигарки, катання в селі на “жигулях” і інші неприйнятні і недитячі забави. Ми виросли, і звички не змінились. Тому, як батьки, толеруємо обхід правил. Толерує і школа. Бо ще від ковіду домашні завдання дітям скидали точно не в батьківський чат, а у вайбер-чат. А це означає, що кожна дитини сама, чи з допомогою батьків на своєму смартфоні поставила потрібний для скачування вік (17 років), щоб програма завантажилась на гаджет. То ж наші діти живуть в умовах, де використання соцмереж неконтрольоване. І саме зараз це середовище потрібно зробити трохи більш контрольованим».

З експерткою погоджується психологиня Оксана Пшегорницька, хоча визначає, що тривалий час вона виступала проти таких заборон: «Справа в тому, що заборона на соцмережі — це не щось нове, адже вони мають обмеження на мінімальний вік для реєстрації, це 12-13 років, в залежності від сервісу. Підняття цього віку — це не нововведення, а просто зміна умов. Мене хвилює те, що наші діти використовують гаджети взагалі і соцмережі майже безконтрольно. Коли окремі батьки мають іншу стратегію щодо соцмереж — ця дитина відрізняється і якийсь відсоток розмов з однолітками підтримати не може. Мене хвилює, ще використання гаджетів і поглинання величезної кількості контенту дітьми з найніжнішого віку в нашому суспільстві унормоване. В той же час ми повинні розуміти, що соцмережі — це вікно у світ. Мене саму виховало ЖЖ, я знайшла коло спілкування і сформувала свою бульбашку завдяки соцмережам. Моя старша донька в період свого перебування за кордоном у 2022-23 роках дуже опиралась на соцмережі, багато спілкувалась, була зі своїми. Я бачу в цих сервісах і багато цінного для підлітків».

Народний депутат Ярослав Юрчишин теж переконаний, що повна заборона соцмереж може мати негативний ефект та в коментарі для «Детектора медіа» пояснює: «Ми мусимо пам’ятати, що головне, що ми маємо дати нашим дітям (і особливо зараз, під час війни) — це не цікавий контент та екшн, а безпеку. Тому, я скоріше хочу досягти обмежень, які би були саме про безпеку. До прикладу, є YouTube. У його повному доступі діти можуть натрапити на рекламу казино та алкоголю, проросійські наративи, небезпечний контент (зачеперство, руфінг) тощо. Але в той же час є YouTube Kids, де значно вища регуляція контенту і діти просто не побачать те, що буде нести загрозу для них самих. YouTube Kids —  не ідеальний, але точно набагато кращий варіант, ніж нерегульований TikTok чи Telegram, де на зв’язок із українськими підлітками виходять ФСБшники, наркоторговці та люди, що поширюють порно. Хочеться, аби інші соціальні мережі брали приклад з YouTube, щоб було чітке розмежування: є контент для всіх з меншою кількістю обмежень і є контент для дітей, де є серйозні обмеження, бо пріоритет — це безпека».

Додамо, що за даними дослідження,  проведеного на замовлення ГО Dignity Online та Національної служби якості освіти, 75% .українські  підлітки проводятьонлайн більше трьох годин в день.

Зворотній ефект від заборон

Кожна заборона може мати негативний ефект. Ми спитали в експертів, чи не призведе заборона соцмереж до того, що діти все одно знайдуть спосіб ними користуватися, а самі соцмережі перетворяться на неконтрольовані середовища.

Пан Юрчишин вважає, що неконтрольоване використання соцмереж – це те, що відбувається зараз. Наслідки — вербування ФСБ наших дітей, підпали та вбивства: «Свого часу таке питання стояло і після блокування “Вконтактє”, мовляв тепер все більше дітей підуть у даркнет, аби шукати забаву там, але ми так і не побачили цього. Усі знайшли більш зручні та зрозумілі телеграм, тікток, вацап і так далі. Чи стали стали ці платформи кращими та безпечнішими — це вже дискусійне питання. Але те, що українці перестали користуватися платформою з грядки “мейл.ру” —  вже добре. Щодо негативного впливу та психологічного стану — так, безумовно, ми говоримо про дуже вразливу категорію українців, про наймолодших з нас, тому треба враховувати багато факторів. Однак повторюся, що нинішній стан та безперешкодне використання дітей будь-яких платформ — це і є приклад неконтрольованих соцмереж, які завдають шкоду. Відірвати дитину від безперервного скролінгу тіктока — це погано в моменті, бо дитина засмутиться прямо зараз. Але може бути добре в довгій перспективі, коли в дитини не буде залежності від цієї “машинки для дофаміну”, як, наприклад, називають тікток у Центрі вивчення читання та грамотності у Цинциннаті».

Христина Шабат вбачає позитивні наслідки обмежень соцмереж і навіть їхньої заборони. «Я переконана, що таке обмеження матиме позитивний вплив на психічне здоров'я — знизить тривогу, зменшить доступ до насильницького контенту, покращить фокус на завданнях. Це доведено науковими дослідженнями. Діти знову почнуть спілкуватись один з одним, а не через телефон. Але питання в тому, чи потрібно заборонити ці сервіси. Звісно ж еволюційний шлях тут кращий ніж революційний. Якщо ми розуміємо, що TikTok є шкідливим для дітей, і мережа не здатна самостійно регулювати доступ, тоді потрібно її заборонити. Якщо ми працюємо з батьками та дітьми, пояснюємо причинно-наслідкові зв'язки, чітко визначаємо межі — де, скільки часу, коли ми користуємось соціальними мережами, вчимо медіаграмотності, — тоді обмеження буде цілком достатньо. Проте у нас немає стільки часу, бо наших дітей вже вербують російські спецслужби через нашу толерантність до обходу правил».

Наталія Піпа, народна депутатка, секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій вважає, що в питанні обмеження безконтрольного використання контенту у соціальних мережах та екранного часу загалом Україна поки відстає від світу. Депутатка в коментарі для «Детектора медіа» каже, що обмежень недостатньо, адже нерідко саме батьки допомагають дітям обходити встановлені правила. Окрім того, «навіть при наявності заборони підлітки легко обходять її, скориставшись VPN сервісом». Тому, на думку пані Піпи, обмеження недостатньо. «Разом з блокуванням підліткових акаунтів ми маємо проводити інформаційно-роз’яснювальні кампанії серед батьків про шкоду безконтрольного використання соціальних мереж для дітей. А цифрова грамотність має стати обов’язковою навичкою, що підлітки набувають в школі. Без зміни рівня усвідомлення проблеми жодна заборона не працюватиме», —  каже Наталія Піпа.

Нові вимоги до цифрового захисту

Дискусія про необхідність зміцнення цифрового захисту неповнолітніх в Україні є продовженням загальносвітової тенденції. Проте наразі ні в Україні, ні у світі немає працюючих підходів до побудови правильних взаємин дітей із соціальними мережами. Водночас є розуміння, що в нашій країні ця проблема є не лише предметом інтересу психологів та освітян, але й фахівців з національної безпеки.

Експерти єдині у своїх висновках — встановлення обмежень необхідне. Проте в якому вигляді ці обмеження повинні існувати, і, найголовніше, якою буде роль держави та соціальних платформ в цих нових правилах, поки питання дискусійне. Але часу на обговорення залишається все менше.