Священник-шахрай з медаллю розвідки Росії. Які таємниці приховує російська церква у Швеції

Розвідка Швеції підозрює, що церква Казанської Божої Матері Московського патріархату, що розташована неподалік шведського міста Вестерос може використовуватися для збору розвідувальної інформації. Храм побудували за 300 м від важливого аеродрому, а його священник отримав медаль від служби розвідки Росії.

Про це розповідає France 24. Шведські розвідувальні служби попереджають, що Москва, ймовірно, використовує цю церкву як платформу для шпигунства та іншої ворожої гібридної діяльності, яка потенційно загрожує національній безпеці Швеції.

Церкву побудували поблизу аеродрому та стратегічно важливого коридору

Всього в 300 метрах від церкви розташований цивільний аеродром Стокгольм-Вестерос (VST), який має третю за величиною злітно-посадкову смугу у Швеції. Спочатку аеродром слугував базою шведських Військово-повітряних сил, але в 1983 році його закрили. Коли Швеція у 2024 році вступила до НАТО, VST знову став об’єктом стратегічного військового значення. Зараз на аеродромі регулярно проводять навчання НАТО.

Окрім близькості до аеропорту, експертів турбує й саме місце розташування церкви. Вона розташована поблизу до Вестероса на березі озера Меларен — стратегічно важливого коридору, який з'єднує серце Швеції з Балтійським морем.

Людей на території не побачиш, богослужіння — рідко

Видання розповідає, що територію церкви обнесено високим сталевим парканом, а на самій будівлі є камери спостереження. Гостей зустрічає знак "Прохід заборонено". Дзвінка на воротах немає, замість нього — номер телефону, що не відповідає.

Одна з місцевих жительок, що часто гуляє там з собакою, розповіла, що на території церкви рідко можна побачити людей. Також там нечасто проводять церковні заходи — є лише два щотижневих богослужіння.

Московський патріархат давно зацікавився цією місцевістю

Зазначається, що шведська філія Московського патріархату почала виявляти інтерес до території малонаселеного району Хассло ще у 2012 році. У 1992 році Московський патріархат заявив про намір побудувати власну церкву у Швеції.

Цю церкву вирішили віддати громаді Вестероса, в якій тоді було близько сотні вірян. Павло Макаренко, який тоді був дияконом, пообіцяв, що церква буде розкішною та збудованою у російських традиціях.

Перші плани щодо будівництва озвучили 2012 року, але з 2014 року світ і його ставлення до Росії змінилися. Вона окупувала український Крим, а шведська внутрішня розвідувальна служба (SAPO) публічно заявила, що РФ тепер становить одну з найбільших потенційних загроз безпеці країни.

Шведська розвідка намагалася зупинити будівництво церкви МП

Відомо, що SAPO намагалася зупинити будівництво російської церкви через ризики для безпеки. Проте, пише видання, через низку помилок одного з муніципальних чиновників та "неправильне спілкування" на місцевому рівні попередження проігнорували й храм було збудовано. Ба більше, було погоджено зведення 22-метрового шпиля церкви, хоча місцевий план зонування передбачав, він не може перевищувати 10 метрів через близькість до чутливої ​​інфраструктури – аеропорту.

Що відомо про її священника — Павла Макаренка

Церкву біло збудовано й увагу переключили на Павла Макаренка, який став священником. він з родиною переїхав до Швеції у 1990 році, жив у передмісті Стокгольма. Коли церкву лише почали будувати, він охоче йшов на контакт зі ЗМІ.

Проте після незручних запитань — про фінансування церкви, зв'язки будівельника з організованою злочинністю та його власні ймовірні контакти з російськими розвідувальними службами, Макаренко припинив спілкування з пресою.

Він був засуджений за шахрайство

Відомо, що церковна кар'єра — не єдине, чим займався Макаренко. Кілька років він також був генеральним директором російської імпортно-експортної фірми NC Nordic Control AB.

Він втратив посаду після того, як у 2021 році окружний суд Стокгольма визнав Макаренка винним у шахрайстві з обтяжуючими обставинами бухгалтерського обліку. Йшлося про виставлення фальшивих рахунків для компаній у Росії та Білорусі.

Макаренко заперечував звинувачення та подав апеляцію. Проте він програв та отримав вирок. "Батюшку" засудили до шести місяців умовного терміну ув'язнення, 160 годин громадських робіт та трирічної заборони на підприємницьку діяльність.

Вирок не завадив церковній кар'єрі Макаренка

Наприкінці 2023 року, невдовзі після відкриття церкви у Вестеросі, шведська поліція безпеки SAPO заявила, що Росія використовує Московський патріархат у Швеції "як платформу для збору розвідувальних даних та іншої діяльності, що загрожує національній безпеці". Зазначалося, що представники шведської гілки церкви контактували з російськими розвідувальними службами та заохочували підтримку вторгнення Росії в Україну. Розвідка також встановила, що парафія "кілька разів отримувала значне фінансування від російської держави".

В результаті шведська влада припинила фінансову підтримку всіх громад, пов'язаних з Московським патріархатом. Зокрема без шведських грошей лишилася й громада отця Макаренка у Вестеросі.

Гроші та гості

Офіційне відкриття церкви МП у Вестеросі відбулося у листопаді 2023 року. Тоді Фонд підтримки християнської культури та спадщини – траст, заснований та керований російським "Росатомом" – опублікував пресреліз, у якому похвалився своїм фінансовим внеском у "проєкт" вартістю 35 мільйонів крон (3,2 мільйона євро).

На освячені церкви були присутні важливі гості. Зокрема митрополит Воломанський Антоній, керівник відділу закордонних церковних зв'язків (цю посаду обіймав патріарх Кирило до сходження на патріархат у 2012 році), а також Дмитро Мирончик – посол найближчого союзника Росії Білорусі, та Володимир Ляпін – другий посольський діяч Росії в Стокгольмі. Після цього Мирончика відкликали до Мінська, а шведська розслідувальна програма Uppdrag Granskning ідентифікувала Ляпіна як російського шпигуна.

Медаль

Також було оголошено, що Макаренка нагородили медаллю за "добру службу" російській службі зовнішньої розвідки. Фото нагороди розміщено на сайті неурядової організації, яку очолює сам Патріарх Кирил. Два незалежні експерти з безпеки підтвердили FRANCE 24, що медаль, схоже, справжня.

Журналісти спробували потрапити на богослужіння

Журналісти FRANCE 24 відвідали недільну службу у Вестеросі, сподіваючись поговорити зі священником. Однак парафіяни помітили приховану камеру та попросили журналістів піти. Кілька днів вони телефонували Макаренку, проте марно.

"На наш превеликий жаль, ми не отримали жодних офіційних запитів чи листів від шанованого каналу FRANCE 24 з проханням про інтерв’ю", – відповів пізніше Макаренко текстовим повідомленням.

Тоді йому надіслали офіційний запит на інтерв’ю. Священник проігнорував його.