З поля до бака — біопаливо стає новою нішею для фермерів

З 1 травня 2025 року в Україні набрав чинності закон, який зобов’язує додавати щонайменше 5% рідкого біопалива до майже кожного літра автомобільного бензину, що реалізується на внутрішньому ринку. Така зміна не лише вплинула на ринок палива, а й має абсолютно революційний потенціал для агросектору, який, власне, і виробляє сировину для біопалива.

Уже зараз зрозуміло, що стабільний попит на біопаливо стимулюватиме як нарощення виробництва відповідної агросировини, так і появу додаткових потужностей для переробки в регіонах, що підтримуватимуть економічний розвиток громад, і, відповідно, відкриває нову економічну нішу для аграріїв. Адже тепер паливний сектор формуватиме системний попит на сільськогосподарську продукцію і дасть шанс українським фермерам диверсифікувати дохід, зменшити ризики, пов’язані з експортом, і знайти стабільного внутрішнього партнера в обличчі біопаливної галузі. Оскільки на рівні держави формуватиметься гарантований попит на сільськогосподарську сировину не лише з боку харчової або експортної промисловості, а й з боку енергетики. І цей попит матиме довгостроковий характер.

Згідно з даними Bioenergy Europe, 2022 року біоенергетика становила 54% від усієї відновлюваної енергії в Європі, сприяючи уникненню викидів в обсязі 300 млн тонн вуглецю щорічно та створенню 1,5 мільйона робочих місць. Останні дослідження, проведені після 2020 року, підтверджують, що вирощування біоенергетичних культур у країнах ЄС може приносити фермерам додатковий прибуток у межах 150–400 євро з гектара залежно від культури, типу ґрунтів і регіону.

Моделі співпраці сільськогосподарських та енергетичних компаній уже успішно працюють на практиці в різних частинах світу. У США міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience у партнерстві з Chevron і Bunge запровадила програму вирощування озимого ріпаку як сировини для біопалива. Фермери використовують ріпак як проміжну культуру. Зазначимо, що проміжні культури — це рослини, які висівають і збирають між основними сільськогосподарськими сезонами. Вони не замінюють продовольчих культур, а вирощуються на додаток до них, що дає можливість отримати додатковий прибуток. 2024 року Corteva також уклала меморандум із BP про створення підприємства для виробництва сталого авіаційного палива (SAF), що відповідає вимогам ЄС.

Ріпак в Україні

Джерело: ukrstat.gov.ua, customs.gov.ua, USDA (* - прогноз).

Такий приклад демонструє: агровиробник може бути повноцінним учасником енергетичного ланцюга, отримуючи не разову вигоду, а системну роль у новій економіці. І це ще один сигнал, що біопаливо перестає бути альтернативним і поступово перетворюється на мейнстрім. Вирощування сировини для біопалива вже не означає конкуренції з харчовим виробництвом — інноваційні підходи дають можливість інтегрувати біоенергетичні культури без шкоди для основних напрямів сільського господарства.

Запровадження обов’язкової квоти на біопаливо створює передумови для появи такого ринку і в Україні, де ключові елементи ланцюга доданої вартості залишаються всередині країни. Тоді вирощування ріпаку, кукурудзи, сорго, технічного буряку чи інших біоенергетичних культур сприятиме появі додаткових потужностей для переробки в регіонах, які стимулюватимуть економічний розвиток громад. Адже Україна має всі переваги: родючі землі, гнучкий агросектор, який навіть у воєнних умовах продовжує адаптуватися, оптимізуючи витрати, структуру сівозмін і ринки збуту. Весняна кампанія 2025 року підтвердила, що фермери дедалі більше інвестують у перевірені агрономічні рішення, що забезпечують прогнозовану віддачу. Основою посівних площ залишаються ключові для України культури — кукурудза, соняшник, озимі зернові та ріпак, стабільно тримається попит на засоби захисту рослин, що свідчить про готовність інвестувати у збереження потенціалу врожаю.

Біопаливний сегмент не просто створює для них новий ринок — він стимулює локалізацію переробки, інвестиції в логістику, будівництво біоетанольних потужностей, розвиток стандартів і систем сертифікації. Це не окрема галузь, це інтегрована вертикаль, що зачіпає аграріїв, нафтотрейдерів, логістичні компанії, інвесторів і регуляторів. У поєднанні з державною підтримкою, приватними ініціативами й інтеграцією в європейський енергетичний ринок біопаливна галузь може стати новою опорою для українського села.

Запровадження обов'язкової 5% квоти біопалива відкриває для українських аграріїв принципово нову економічну нішу з потужним потенціалом масштабування. Початковий внутрішній ринок у 115 тис. тонн щорічно — це лише перший крок до створення повноцінної біоенергетичної індустрії з глибокою переробкою сільгоспсировини. Маючи родючі землі та досвід вирощування ріпаку, кукурудзи, сорго, Україна може не лише забезпечити внутрішні потреби, але й стати експортером готового біопалива до ЄС, де попит стабільно зростає. Європейський досвід показує: біоенергетичні культури приносять фермерам додатково 150–400 євро з гектара, а галузь загалом створює мільйони робочих місць. Для України це шанс трансформувати агросектор від постачальника сировини до виробника високотехнологічної енергетичної продукції з доданою вартістю.