Перша жінка, яка отримала Нобелівську премію стала жертвою свого відкриття

Історія Марії Склодовської-Кюрі

Марія Склодовська та П'єр Кюрі працювали над дослідженням радіоактивного випромінювання і в 1903 році Марія представила дисертацію на тему "Дослідження радіоактивних речовин". У грудні того ж року Анрі Беккерель та подружжя Кюрі були оголошені лауреатами Нобелівської премії з фізики за дослідження радіоактивності.

Подружжя Кюрі отримало половину премії, що дозволило їм налагодити життя, адже науковці фактично жили у злиднях. Проте ця премія мала зворотній бік.

Популярність, яку принесла ця щаслива подія, виявилася важким тягарем для людини, не підготовленої і незвичної до неї. Це була лавина візитів, листів, прохань про лекції і про статті — постійних причин втрати часу, хвилювання і втоми,
– писала у своїх спогадах Марія Склодовська-Кюрі.

Марія Склодовська-Кюрі не зупинялася. Її чоловік загинув у 1906 році, а вона продовжувала працювати над виокремленням радію та полонію і їй це вдалося. За це вона отримала ще одну нобелівську премію у 1911 році – з хімії.

Марія Склодовська-Кюрі / Архівне фото

Науковиця продовжувала працювати в галузі радіології, а під час Першої світової війни навчала медиків за допомогою рентгену виявляти шрапнелі в тілах поранених солдатів. До кінця вона працювала над дослідженнями, проте сама стала першою жертвою променевої хвороби. Вона померла 4 липня 1934 року.

Марію Склодовську-Кюрі поховали у трьох трунах – дерев'яній, свинцевій та ще одній дерев'яній. Під час перепоховання у 1995 році науковці провели заміри радіації у внутрішній труні – вона в 30 разів перевищувала норму.