Як у Грузії посилюються репресії і чим може відповісти опозиція

Останніми тижнями грузинська влада пішла на різке загострення репресій.

Протягом кількох днів були заарештовані шість лідерів опозиційних партій – всім їм згодом винесли вирок у 7 або 8 місяців ув’язнення.

Ще двоє опозиційних політиків поки чекають вироку.

І схоже, влада не збирається зупинятися.

Про причини і наслідки загострення репресій у Грузії читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Тбілісі під тиском репресій: чому грузинська влада досі не відчуває себе переможцем.

Далі – стислий її виклад.

Напередодні парламентських виборів 2024 року засновник та почесний голова партії "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі заявив про плани добиватися заборони фактично всіх опозиційних сил Грузії.

І реалізація цієї обіцянки не забарилася.

На початку року була створена парламентська слідча комісія, яка спочатку мала вивчати причини початку російсько-грузинської війни 2008 року.

Тим самим – просуваючи відверто проросійську тезу, що цю війну розпочав тодішній президент Саакашвілі.

І хоча результати цих розслідувань ще не оприлюднені, проте перші результати роботи комісії вже наявні.

Грузинський парламент оперативно ввів кримінальне покарання за відмову співпрацювати зі слідчою комісією.

Покарання за цією статтею вже отримали шестеро опозиційних лідерів.

Окрім тюремного покарання на 7-8 місяців, всім їм заборонено обіймати державні посади протягом двох років.

А зважаючи на продовження мандата роботи слідчої комісії – цей список може розширитися.

Наразі єдиним із опозиційних лідерів, хто погодився дати свідчення, став експрем’єр та лідер партії "За Грузію" Георгій Гахарія.

Одна з причин репресій – наближення місцевих виборів, які пройдуть вже восени.

І перед опозицією стоїть дуже непроста дилема – брати у них участь чи ігнорувати.

Якщо опозиція візьме у них участь – це стане свідченням того, що питання нелегітимності влади вже знято, а, значить, стане символічною перемогою партії влади "Грузинська мрія".

У "Грузинській мрії" не приховують, що просуватимуть на цих виборах "правильну" опозицію.

І що відмова проєвропейських сил від участі у виборах лише спрощує владі реалізацію цього плану.

Нинішнє загострення репресій свідчить: попри формальний контроль за ситуацією, "Грузинська мрія" почувається геть непевно.

Опозиція так і не поступилася і не повернулася до парламенту – хоча такий крок міг би забезпечити їм принаймні захист від подальшого кримінального переслідування.

Поступово змінюється і позиція Європи – причому не в той бік, як хотілося би грузинській владі.

Крім того, законопроєкт щодо санкцій проти Грузії вже давно лежить у Конгресі США і будь-якого моменту може бути винесений на голосування.

І нарешті – попри всі залякування з боку влади, протестна активність у Грузії залишається високою.

А відповідно – у будь-який момент країна може знову "вибухнути".

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Тбілісі під тиском репресій: чому грузинська влада досі не відчуває себе переможцем.