Наша планета максимально віддалиться від Сонця: чи впливає це на літо

3 липня 2025 року, о 22:54 за Києвом, Земля офіційно досягне афелію — своєї найвіддаленішої точки від Сонцяза рік. Наша планета рухається навколо Світила по еліпсу, тому відстань між ними постійно змінюється. Найближча точка, перигелій, настає на початку січня. Наступний — 3 січня 2026 року.

Про це повідомляє Т4.

Афелій та пори року: розвінчуємо міфи

Під час афелію відстань від центру Землі до Сонця становитиме приблизно 152 087 738 кілометрів. Це майже на 5,1 мільйона кілометрів далі, ніж у перигелії, коли Земля отримує на 6,8% більше сонячної радіації.

Часто виникає питання: чому ж у Північній півкулі літо, якщо Земля найдалі від Сонця? Відповідь проста: розташування афелію та перигелію не впливає на зміну пір року. Сезони визначаються виключно нахилом земної осі.

Наразі Північна півкуля нахилена до Сонця, тому в ній панує літо, а в Південній — зима. За півроку ситуація зміниться: Південна півкуля буде нахилена до Сонця, а на півночі настане зима.

Динаміка орбіти та цикли Міланковича

Дати афелію та перигелію з часом зміщуються — приблизно на один день кожні 58 років. Невеликі щорічні варіації, а також необхідність високосних днів, роблять ці зміни на кілька днів звичайним явищем. Наприклад, наприкінці XIX століття Новий рік збігався з перигелієм.

Форма земної орбіти також не є сталою. Завдяки гравітаційному впливу Юпітера та Сатурна, протягом сотень тисяч років орбіта Землі змінюється від злегка еліптичної до майже кругової. Зараз наша орбіта максимально наближена до кола. Це частина так званих циклів Міланковича. Цікаво, що попри зміну форми, довжина орбіти залишається незмінною. Орбіта просто стає більш «сплющеною», тому навесні та восени Земля, як правило, перебуває ближче до Сонця, ніж зараз.

Форма орбіти також впливає на тривалість пір року. Чим більш круговою є орбіта, тим ближчою є тривалість сезонів. Наразі літо в Північній півкулі на 4,66 дня довше, ніж зима, а весна на 2,9 дня довша, ніж осінь.