Креміня звільнили з посади мовного омбудсмена: головні досягнення та скандали

Уряд звільнив Тараса Креміня з посади Уповноваженого із захисту державної мови. Причина — закінчення п'ятирічного терміну повноважень.

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко у своєму телеграм-каналі. Рішення набуває чинності 8 липня 2025 року.

Кабінет Міністрів на засіданні 2 липня ухвалив відповідну постанову. Тарас Кремінь обіймав посаду мовного омбудсмена з 8 липня 2020 року.

П'ять років на посаді

Кремінь працював на цій посаді рівно п'ять років — стільки дозволяє закон. Коли він починав роботу у 2020 році, довелося створювати весь офіс з нуля. За цей час його команда підготувала п'ять звітів про те, як в Україні виконують мовний закон.

Мовний омбудсмен домігся того, що українці стали частіше звертатися за захистом своїх мовних прав. Цікаво, що у 2024 році до мовного омбудсмена звернулося на 37% менше людей зі скаргами, ніж у 2023-му. А за першу половину 2025 року надійшло 1431 звернення — найбільше з Києва, Одеської, Харківської, Дніпропетровської та Донецької областей.

Що встиг зробити Кремінь

Кремінь запровадив систему контролю за мовним законом. За час роботи він провів сотні перевірок і домігся виправлення 80% знайдених порушень. Його команда накладала штрафи та видавала попередження порушникам.

Кремінь запровадив системні перевірки в освітніх закладах разом з Державною службою якості освіти. Він домігся того, щоб у школах українська мова лунала не тільки на уроках, а й на перервах та в усіх приміщеннях. Мовний омбудсмен виступив ініціатором повного вилучення російської мови з навчальних програм шкіл у 2022 році.

Від університетів Кремінь також вимагав дотримання мовного закону під час всього навчального процесу. Крім того, мовний омбудсмен створив мережу помічників у вишах. Зараз в університетах працює понад 30 студентських мовних омбудсменів.

"Телеграф" раніше писав, як Кремінь прокоментував заборону російської мови у "Могилянці". Він сказав, що це не порушує вимог мовного законодавства і що, на його думку, цей приклад мають наслідувати інші виші.

Боротьба за українську в медіа

Кремінь працював над тим, щоб на українському радіо та телебаченні не звучали російські пісні. Він співпрацював з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення для контролю за дотриманням мовних квот. Мовний омбудсмен також підтримував створення якісного українського контенту на різних платформах.

Він організував безкоштовні курси української мови для військових і переселенців разом з проєктом "Єдині". Кремінь допоміг відкрити мовні центри у різних регіонах та запустив освітні кампанії в школах.

Робота на міжнародному рівні

Кремінь наполегливо домагався створення державної програми розвитку мови. Чотири роки він нагадував уряду про її необхідність, і вона нарешті з'явилася у 2024 році. Він також ініціював декомунізацію назв географічних об'єктів та судів.

Україна стала асоційованим членом Європейської федерації мовних інституцій. Кремінь виступав на міжнародних конференціях, де розповідав про лінгвоцид на окупованих територіях та просував ідею захисту української мови як елементу національної безпеки.

Дерусифікація та контроль

Кремінь працював над дерусифікацією публічного простору. Під його керівництвом активно міняли російські написи на вивісках, у документах та онлайн-сервісах. Його команда моніторила перехід бізнесу на українську мову при обслуговуванні клієнтів.

У 2025 році порушники мовного законодавства сплатили 200 тисяч гривень штрафів. Мовний омбудсмен розробляв нові методи контролю та готував детальні звіти для уряду з пропозиціями покращення мовного законодавства.

Суперечки та критика

За п'ять років роботи Кремінь став учасником кількох резонансних скандалів. Найгучнішим був конфлікт із Вєркою Сердючкою у червні 2025 року. Мовний омбудсмен провів перевірку концерту Андрія Данилка через російськомовні пісні, але визнав, що закон не забороняє їх виконання.

Нагадаємо, декілька тижнів тому Сердючка заспівала в Києві російською "Все будет хорошо" і розлютила українців. Аналогічний скандал був і рік перед тим — тоді мовний омбудсмен відповів, чи покарають Вірку Сердючку за пісні російською в столиці.

Кремінь критикувався за м'які покарання — штрафи становили лише 3400 гривень, а більшість справ завершувалася попередженнями. Водночас він скаржився на погрози у соцмережах через свою принципову позицію.

Сам Кремінь переконаний, що уряд не залишив його на другий термін через його принципову та незалежну позицію. Мовний омбудсмен ніколи не боявся критикувати владу за повільне впровадження мовної політики.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що мовний омбудсмен розповів, скільки сфер в Україні порушило закон про мову. За його словами, порушують навіть депутати.