F-16 міг збивати балістику: експерти пояснили, чому проєкт ракет NCADE провалився

Проєкт NCADE мав розв'язати задачу застосування недорогого засобу повітряного базування, який розроблявся у співпраці Raytheon і Aerojet, пише Defense Express.

За основу взяли зенітну ракету AIM-120 AMRAAM, замінивши осколкову бойову частину на кінетичний "hit-to-kill" блок і додавши другу сходинку Aerojet на ракетному паливі, монопропеланті. Наведення забезпечував ІЧ-сенсор, запозичений в AIM-9X. Таке рішення давало змогу розміщувати NCADE на F-16, F-15, F/A-18, F-22, F-35 і навіть MQ-9 Reaper без доопрацювання літака.

У грудні 2007 року на полігоні Вайт-Сендз винищувач F-16 ВПС Національної гвардії випустив дві модифіковані AIM-9X з голівками NCADE по балістичній ракеті-мішені Orion: одна ракета знищила ціль, друга зафіксувала ураження. Таким чином було вперше продемонстровано повітряне перехоплення БР на ділянці прискорення.

Чому програма NCADE провалилася

Проєкт NCADE був побудований навколо ідеї перехоплення балістичних ракет на ранній стадії — під час старту, коли ракета ще набирає висоту. На папері ідея виглядала перспективною: використовувати винищувач, наприклад F-16, у ролі мобільної платформи, здатної збивати ракети одразу після їхнього пуску. Однак на практиці виявилося, що у цієї концепції занадто багато слабких місць.

По-перше, для успішного перехоплення літак із ракетою NCADE мав перебувати зовсім близько — спочатку йшлося про 160 км від місця старту балістичної ракети, але пізніше розрахунки показали, що реальна дистанція перехоплення — всього близько 50 км. Для винищувача — це означає необхідність заздалегідь точно знати, де і коли противник запустить свою ракету, і встигнути туди підлетіти. Це практично неможливо в умовах реального бою.

По-друге, балістична ракета підіймається дуже швидко і вже за десятки секунд опиняється занадто високо — за межами досяжності NCADE. При цьому вікно для перехоплення занадто вузьке, і літак сам опиняється під загрозою, перебуваючи в зоні дії ППО противника.

У результаті система виявилася дорогою, технічно складною і вкрай обмеженою в застосуванні. Вона поступалася в ефективності класичним системам ПРО, таким як Patriot PAC-3 MSE, які діють із землі і не залежать від наявності винищувача в потрібний час у потрібному місці.

Раніше ми писали про те, що українська ППО перебуває під дедалі більшим тиском через російські ракетні атаки, які характерні масштабами, новою тактикою і використанням балістики.